Проєкт Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»
З нагоди 79-ї річниці трагедії Бабиного Яру, український уряд і Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» підписали меморандум про взаєморозуміння і співпрацю.
Проєкт цього меморіалу Голокосту в Україні пов’язаний з дискусією навколо російського режисера Іллі Хржановського, він художній керівник центру. Хржановський в Україні став скандально відомим після фільму «ДАУ. Дегенерація»: до зйомок залучали непрофесійних акторів, які місяцями жили на знімальному майданчику в Харкові. У фільми увійшли сцени реального насильства і сексу.
Низка медійників та діячів культури вимагали звільнення Хржановського. Наглядова рада центру заявила, що діяльність Іллі Хржановського на посаді художнього керівника Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» оцінять наприкінці 2020 року, коли Наглядова рада та громадськість обговорюватимуть результати роботи щодо художнього втілення ідей музею.
Будівництво цього меморіалу планують почати в 2023-му з планами на відкриття у 2025 році.
Дискусії навколо проєкту не вщухають, тому що ця інституція, створена з ініціативи та коштом російських бізнесменів Міхаіла Фрідмана, Павла Фукса та Германа Хана.
Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті, каже, що враховуючи те, що за увесь час існування Союзу і перших років незалежності взагалі не було проєктів про Бабин Яр, у Радянському Союзі лише у 1976 році під тиском з’явився у парку пам’ятник так званим умовним радянським громадянам у якому розчинені всі категорії жертв і ніхто конкретно не вказаний, то наявність декількох варіантів вшанування, вже є хорошим знаком. І назвав головну ініціативу щодо реалізації меморіалу у Бабиному Яру:
«Це проєкт, що реалізовується у рамках Національного історико-меморіального заповідника Бабин Яр, це, власне, будівництво музею, що має бути розташований в конторі старого єврейського цвинтаря на вулиці Іллєнка, колишня Мельникова, 44. Це має бути чотириповерховий музей з освітнім центром, з діалоговими програмами у майбутньому. Його відкриття очікується до 80-річниці пам’яті трагедії, тобто у 2021 році».
За словами директора УІНП, поки що саме цей проєкт, який будуватиме держава Україна, є найбільш реальним. Інші проєкти, зокрема, приватні, мають місце, але їх ступінь реальності менший.
Чи запрацює музей жертв Бабиного Яру залежить від народних депутатів, які затверджують бюджет на наступний рік, також — від міністерства культури. Щоб завершити будівництво треба близько 50 млн грн фінансування.
«Враховуючи, що всі ці майже уже 80 років не було меморіалізовано цей простір, це дуже відповідальна історія. І я без перебільшення можу стверджувати, що світові лідери приїдуть на його відкриття, якщо закінчити його і запросити їх уже зараз», — пояснив Дробович.
Читайте також: Йосиф Зісельс: Допоможіть українському національному проєкту пам’яті про Бабин Яр
Історикиня Аліна Понипаляк наголошує, що питанням меморіалізації Бабиного Яру повинна займатися українська держава, а не приватні фонди чи інші приватні замовники. І додає, що кожен президент України намагався підписати подібний меморандум чи намагався розвинути це місце і створити комплекс, який би показав усі верстви людей, які постраждали під час Голокосту від куль у Бабиному Яру. А це були представники єврейської та ромської національностей, підпільники ОУН, пацієнти психіатричних лікарень і навіть ті, хто порушили комендантську годину.
«На сьогоднішній момент певного консенсусу як серед українських політиків, так серед українських істориків немає. Немає якоїсь спільної концепції. У 2018 році за ініціативи міського голови Києва Віталія Кличка та з ініціативи тогочасного президента Петра Порошенка намагалися зробити конкурс міжнародних робіт по тому як перетворити цю місцину в місце пам’яті, то навіть першого місця серед конкурсантів не обрали, там було два других місця», — розповіла Аліна Понипаляк.
Отримати коментар від представників приватної фундації Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» нам не вдалось. Генеральний директор меморіалу Максим Яковер сказав, що не може розмовляти, бо летить в літаку:
«Текст меморандуму я виклав і свій коментар на сторінці написав. Я просто зараз у літаку лечі і буду до восьмої вечора летіти з пересадками».
У Facebook Максим Яковер написав «сподіваюсь, підписаний меморандум стане продовженням плідної співпраці з усіма держорганами для створення Меморіалу світового рівня у Бабиному Яру».
Громадське радіо надіслало запит до Міністерства культури із запитанням, чому уряд підписав угоду з приватним проєктом. Відповідь очікуємо.
Директор Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський розповів, що зустрічався з представниками цього проєкту. Але у 2016 році і лише один раз:
«У 2016-му, коли я з ними зустрівся вперше і востаннє вони казали «ну вибачте, ви не в змозі, а ми вам побудуємо меморіал». Таким чином я відчув потужний такий постколоніальний підхід. Це ж питання ідентичності. І коли з іншої держави, яка веде неоголошену війну проти України вже сьомий рік пропонується «ми вам побудуємо», то ми колонія, а ми не хочемо бути колонією. Тоді було відчутно, що вони пропонують концепцію, що Україна є частиною Радянського Союзу. Я їх запитував чи будуть вони, принаймні, використовувати хоча б термін «колишнього Радянського Союзу». Говорили про Голокост на теренах СРСР, і що будуть казати про «українську колаборацію». Це, по суті, антиукраїнська і антиєврейсьтка концепція».
З вересня 1941 року до кінця вересня 1943 року Бабин Яр був місцем регулярних розстрілів і захоронень. Жертвами нацистів стали більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених. Важливо, щоб у Києві побудували Меморіальний комплекс, аби зберегти пам’ять про тих, кого вбили, і про цей злочин проти людства.
Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS