10 днів до виборів: кандидати-клони та масове псування агітаційних матеріалів

10 днів до виборів: кандидати-клони та масове псування агітаційних матеріалів

25 жовтня зміна чи перезавантаження влади чекає на Київ, майже усі обласні ради, райони, села та селища. Розповідаємо про основні проблеми та ризики за 10 днів до виборів, озвучені Комітетом виборців України.

Загалом участь у цьогорічних місцевих виборах візьмуть близько чверті мільйона кандидатів — 261 731 людина, розповів голова КВУ Олексій Кошель:

«Найбільше кандидатів до обласних, районних і місцевих рад (із кількістю виборців понад 10 тис.) — близько 210 тисяч. У малих громадах, де менш як 10 тис. виборців, балотуються 48 тис. кандидатів. На посади міських голів — близько 2800 кандидатів».

Ці цифри значні, але якщо порівняти їх з цифрами місцевих виборів 2015-го року, то показники цілком співмірні. У середньому за посаду міського голови по різних містах боряться близько 7 кандидатів. Найбільше в Одесі — 23. Найменше в Івано-Франківську — 5. Найбільше кандидатів на міських голів зареєструвались на Луганщині, у середньому 22.

Одним із найсерйозніших викликів цієї виборчої кампанії, каже Олексій Кошель, залишається технологія клонування кандидатів:

«Це не просто технологія розтягування голосів, не просто політтехнологія впливу чи різних проявів агітації з боку однофамільців. Це технологія, що може зруйнувати виборчі кампанії».

Кандидати-клони на цих виборах присутні у 24 містах. Рекордну кількість зафіксували у місті Кремінна Луганської області: там балотуються одразу три пари клонів.

«Існує ризик, що ця технологія може призвести до того, що хтось із фаворитів кампанії втратить навіть перемогу», — каже Кошель.

На фоні, часто, нерозуміння виборцями специфіки теперішнього виборчого законодавства і процедури голосування з кількома бюлетенями та різними позначками для них, технологія клонів та однофамільців може спрацювати значно масштабніше, аніж припускають політтехнологи, коли називають цифру від 0,1 до 0,5%.

Одним з найбільш поширених порушень закону на цих виборах називають недотримання вимог щодо розміщення агітації, його спостерігають в усіх регіонах України. Також фіксують, що часто до проведення незаконної агітації залучені чинні міські голови чи місцеві депутати. Поширеною технологією залишається і непрямий підкуп виборців.

«Не зважаючи на суми підкупу надзвичайно важливо, щоб такі факти були не просто оприлюднені, а щоб по них відкриваливідповідні провадження. Тому що така діяльність, крім усього іншого, є демонстрацією кандидатом неповаги до чинного законодавства», — пояснює голова КВУ.

Також комітет виборців називає особливістю виборів 2020 року — масове псування агітаційних матеріалів.

«Заклеювання, кидання фарбою, перекреслювання, різання, псування якимсь інши способом агітматеріалів. Можуть бути різні причини. Я думаю, одна з причин – зростання самого мандату, адже громади отримали повноваження, кошти. Але та ми говоримо не лише про корупцію: політики отримали можливість реалізувати себе в громадах, реалізувати свої програми, тому боротьба на місцевих виборах і є надзвичайно сильною», — підсумовує Кошель.

Ще однією проблемою є забезпечення виборчих комісій засобами опломбування та опечатування. Якщо на парламентських та президентських виборах це питання врегульоване Виборчим кодексом, то на місцевих — ні. ТВК повинні самі забезпечити цим ДВК. Йдеться серед іншого про пломби для урн та пакети-сейфи для протоколів. Це, за словами Ростислава Циреня, президента Асоціації виробників систем пломбування, може нівелювати ті здобутки опломбування виборчих скриньок, що зараз існують в Україні:

«У 2004 році Україна була першою із країн СНД, де застосували, відповідно до міжнародних стандартів, сучасні засоби опломбування виборчих скриньок, такі як пластикові номерні пластикові пломби, а також спеціальні сейф-пакети із системою захисту для пересилання протоколів з мокрими печатками».

Проблема з цим питання може виникнути тому, що замість 640 ТВК на цих виборах їх понад 1600.

«І тисячі людей, не маючи відповідного досвіду, не отримавши відповідної інформації опинилися перед проблемою: як і коли треба забезпечити виборчий процес цими елементами захисту. На жаль, за 10 днів до виборів, станом на сьогодні, менше половини територіальних виборчих комісій замовили та отримали сучасні засоби опломбування та опечатування», — говорить Цирень.

Це пояснюють недостатнім інформуванням, некомпетентністю, перезавантаженістю ТВК і обтяжливою процедурою закупівлі засобів опломбування.

«Їм треба самим провести пошук, замовити, укласти договір, зареєструвати його у казначействі, забезпечити доставку цих виробів до ТВК, а потім розподілення по ДВК. Це процедура з якою, на жаль, багато ТВК не справляється», — розповідає Ростислав Цирень.

Тому прогнозують застосування для пломбування скриньок звичайних папірців з підписами усіх членів комісії та печаткою.

Крім цього не варто забувати, що вибори відбуватимуться у період пандемії. Засобами захисту, захисними речовинами дільничні виборчі комісії, за нашою інформацією, поки не забезпечені.  І уряд на це кошти наразі не виділив. Хоча, за рекомендацією Кабміну, вологе прибирання на дільницях треба проводити щочотири години. Хто буде це робити — поки невідомо. Як і не зрозуміло, хто вимірюватиме температуру виборцям на вході до приміщень для голосування.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо 

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

10 днів до виборів: кандидати-клони та масове псування агітаційних матеріалів
0:00
/
0:00

Останнi новини