За 5 днів до виборів президент Володимир Зеленський виступив у ВР із традиційним щорічним посланням. Цей виступ мав відбутись ще у квітні, його перенесли через пандемію. Майже увесь виступ був присвячений успіхам держави у боротьбі з коронавірусом, ситуацією на Донбасі та окупованому Криму, він багато говорив про підвищення зарплати та «велике будівництво». Й лише малий абзац стосувався невиконаних пунктів програми та обіцянок їх виконати. Про що говорив Зеленський та як його виступ оцінили політологи?
Виступ президента був поділений на блоки, які стосувалися окремих тем: боротьби з коронавірусом, завершення війни на Донбасі, обміну утримуваними, повернення окупованих територій, будівництва доріг, підвищення мінімальної зарплати, пенсій та зарплат лікарям. Кожний блок Зеленський закінчував «шпилькою» у бік колишньої влади. Мовляв, під час свого правління він виконав, те, чого не зробили тодішні можновладці.
«Була зруйнована система лабораторій – в Україні їх було аж цілих п’ять. Зараз – у десятки разів більше. Ми відновили вертикаль державних санітарних лікарів. А якщо хтось думає, що у Державному резерві на нас чекали заповнені полиці з усім необхідним, я вас розчарую. Маски востаннє закуповувались у 2007 році, і термін їхньої придатності давно минув. Ми швидко подолали дефіцит», – казав у своєму виступі президент.
Структурно виступ президента побудований добре й навіть нагадує виступи президента США Дональда Трампа, який фіксує кожне своє досягнення, каже політтехнолог Борис Тизенгаузен.
«Свій виступ він побудував не тільки на досягненнях – Зеленський від початку пом’якшив кути. Він сказав: «Сьогодні я скажу і про те, що ми не змогли виконати, і розповім чому». Це хороший прийом, розрахований показати, що президент теж не ідеальна людина, йому не все вдається.
Політики зазвичай не люблять казати про свої помилки, не хочуть визнавати невдачі, тому виступ Зеленського виглядав більш виграшно. Мовляв, так, влада помиляється, ми — нові обличчя, але все буде добре, все буде Україна», – пояснює експерт.
На думку політтехнолога, Зеленський досить багато наобіцяв у своєму виступі. Наприклад, підвищення зарплат лікарям у 2021 році до 20-25 тисяч гривень, мінімальної зарплати до 6,5 тисяч гривень чи запуск мережі трансплантаційних центрів у найближчі роки. Надалі ці обіцянки можуть негативно вплинути на рейтинг провладної партії та Зеленського, якщо їх не виконають. Однак, у цьому випадку Зеленський зможе перекласти відповідальність на уряд та міністрів, каже політолог Ігор Рейтерович.
«Теоретично у майбутньому обіцянки можна буде використовувати для критики очільника держави. Проблема тільки в тому, що президент завжди легко зможе відхреститися. Мовляв, це була промова у Верховній Раді, такий собі дороговказ, а винні Кабінет міністрів та парламент, які усе це не зробили.
Ми ж прекрасно розуміємо, що не президент встановлює зарплату у 20-25 тисяч гривень лікарям, це робить Кабінет міністрів з подачі Ради, з урахуванням бюджету тощо. Обіцянки були. На короткотерміновий ефект «Слуга народу» та Зеленський можуть розрахоувати, але у майбутньому, якщо обіцянки не будуть виконуватися, вони знайдуть спосіб виправдатися», – каже політолог.
Перевага виступу очільника держави у тому, що окрім обіцянок, у виступі були конкретні досягнення, які вже виконані. Наприклад надбавки лікарям чи будівництво доріг. Хоч це і виконувалося із затримками, але виконувалося. Тому пересічний українець міг би досить позитивно сприйняти виступ очільника держави, а рейтинг провладної партії напередодні місцевих виборів може зрости.
«Зеленський виступив у тому числі від обличчя кандидатів, майбутніх депутатів від «Слуги народу». Він казав, мовляв, ми — команда, ми все зробимо разом, усе виконаємо. Розповів про «Велике будівництво» – один зі своїх найбільш локомотивних проєктів.
Виступ більше був побудований на фіксації досягнень і з відсилкою до колишньої влади. Мовляв, ми добудовуємо те, що недобудовала попередня влада. Тут швидше Зеленський знижував рейтинг «Європейської солідарності». Особливо у частині, де казав про відкриття оновленного центру «Охматдит». Мовляв, та влада не змогла добудувати, а от ми вже влітку відкрили після реконструкції», – каже політтехнолог Борис Тизенгаузен.
Зростання рейтингу «Слуги народу» буде не суттєвим, адже у соцмережах більшість користувачів досить скептично поставилися до виступу Зеленського. До того ж розкритикували виступ не тільки українці, а й нардепи.
«Було сказано багато гарних, правильних речей, але є одна проблема – це трішки не про Україну. У нас зовсім інша ситуація по багатьох, названих Зеленським, пунктах. На людину, далеку від розуміння політичної ситуації у країні, цей виступ міг би справити досить гарне враження, бо виступ був досить впевнений.
З боку такого українця все виглядало так, ніби прийшла обізнана людина, розказала, що будемо робити, як будемо робити. Проте проблема як для влади, так і для Зеленського у тому, що українці, через складну соціально-економічну ситуацію, вимушено досить непогано розбираються у політиці, бо політика впливає на економічну ситуацію.
Тому, думаю, більшість громадян сприйняли виступ Зеленського з роздратуванням. Це було помітно за реакцією користувачів у соцмережах, й навіть за реакцією «слуг». Так, були депутати, які відверто хвалили, але більшість «слуг» дуже мало коментували виступ Зеленьского. Адже тільки вони починали це коментувати, як їм ставили конкретні запитання, на які потрібно давати відповіді, а відповідей на ці питання не було», – каже політолог Ігор Рейтерович.
Цифра наведена Зеленським, яка найбільше здивувала тих, хто його слухав – це число загиблих на Донбасі за останні 86 днів.
«27 липня було оголошено про припинення вогню. Сьогодні режим тиші триває 86-й день поспіль – найдовше за роки війни. Чи ідеальний він? Ні. Чи є порушення? Так. Чи є спроби його зірвати? Безумовно. Але треба визнати, що кількість пострілів суттєво зменшилась. За всі ці дні ми маємо одну бойову втрату», – сказав у своєму виступі президент.
На думку політтехнолога Бориса Тизенгаузена, цю цифру, ймовірніше, йому дав штаб операції Об’єднаних сил, тому вона цілком може бути правдивою.
«Можливо загибель інших військових значилася у звіті не як бойова втрата. У будь-якому випадку Зеленський взяв ті цифри не з голови. Найімовірніше, що він спирався на цифри, надані у звіті штабом.
Якщо ці та цю фразу і використають проти президента, то у Зеленського може з’явитися ще один аргумент. Наприклад, хтось скаже, що бойових втрат було більше, наприклад, умовно 7 військових. На це прихильники Зеленського можуть сказати: «Добре, за 86 днів було 7 загиблих, але це все одно менше, аніж під час правління попередньої влади».
Тобто навіть ці умовних 7 загиблих все одно менше, аніж було втрат на Донбасі раніше. Натомість в опозиції може бути інший козир. Вони тиснутимуть на те, що військові кажуть про більшу кількість втрат, а Зеленський цього не вказує, тобто бреше. Тобто на тлі цього може бути інформаційна боротьба, в якій у кожної сторони будуть свої сильні аргументи», – каже Тизенгаузен.
Критика виступу Зеленського звичайно буде, опоненти та політичні експерти вже починають розбирати виступ президента по цеглинках. Але так було завжди, і під час виступів президентів попередніх років, тому навряд емоційний виступ значно позначиться на рейтингу партії чи на рейтингу президента.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо: