Білоруський журналіст Акберов після закриття телеканалу, звільнення і арешту змушений був виїхати до України

Протести у Білорусі тривають. Країна живе у новому режимі, де багато людей вимушені звільнятись, або їх звільняють, за громадянську позицію. Тому все частіше білоруси їдуть за кордон, зокрема і до України.

Ельшад Акберов — громадянин Білорусі, який виїхав до Львова. Він жив у Жодино – місті з понад 60 тис. населення на північному сході від Мінська. Упродовж останніх трьох років працював директором і головним редактором телеканалу «Сфера» — єдиного регіонального каналу у місті. Його звільнили 15 вересня. Але проблеми на роботі, розповідає, почались ще перед виборами:

«Почалось все ще з передвиборчої кампанії. Мені зробили зауваження за те, що я поставив пісню Цоя «Перемен» в ефір».

Коли після виборів протести почали охоплювати білоруські міста, то Жодино не стало виключенням. Тоді ж в країні почали вимикати інтернет.

«10 серпня ми працювали саме у Мінську і не знали, що де відбувається. Підійшов хлопець, у якого був інтернет і сказав, що у центрі міста вибухи. Потім підійшов знову і каже: «У центрі вбили людину». Після того я ще сам один раз з’їздив до Мінська подивитись на ситуацію. Зрозумів, що не можу мовчати, якщо у мене є телеканал. Зрозумів, що так продовжуватись не може, що я повинен показати, щоб люди бачили, тому що інтернету немає і єдиним джерелом інформації залишився телеканал».

Так як можливості знову їхати до Мінська і знімати журналісти вже не мали, то в ефір включали блогерів, які розповідали про ситуацію.

13 серпня у Жодино почали страйкувати працівники одного з найбільших у світі підприємств, де виготовляють кар’єрну техніку, Білоруського автомобільного заводу, відомого як БелАз.

«Був такий випадок на заводі БелАз, коли працівники вийшли на страйк зі своїми претензіями і до них приїхав міський голова. Йому задавали дуже багато питань, на які він не зміг відповісти. Він взагалі прийшов, щоб заспокоїти працівників і відправити їх назад до роботи. Але у нього це не вийшло, на нього накинулись ще більше. Йому поставили стільки питань на які він просто не зміг відповісти: що робить у місті ОМОН, чому б’ють людей, чому людей забирають, чому він, як влада, ніяк на це не реагує. На що він відповідав, що нічого цього не було, що ні у що це він не вірить, людей не били. Коли показали відео він сказав, що вирішить це питання. Звісно, з ситуацією він не розібрався. Тоді сюжет про це зняли багато ЗМІ, серед них і BBC. Цю ситуацію, грубо кажучи, висвітлили по всьому світу, бо мені телефонували знайомі і з Німеччини, і з Штатів і казали, що бачили мене по телевізору, бачили Жодино».

Наступного дня телеканал ще працював і мовлення було. Але 15 серпня у будівлі, де розташована редакція каналу, вимкнули світло. Згодом видали наказ видалити телеканал з сітки мовлення.

Телеканал «Сфера» хотіли запускати як приватний, але у Білорусі немає можливості мовити повністю приватному каналу, тому на «Сфері» 55% акцій мала державна газета, а 45%  – приватник кабельної мережі. Штат у каналу був невеликий, 6 працівників та фрілансери.

Коли телеканал виключили з сітки мовлення, а заробляв він на рекламі, працівників перевели на 2/3 оплати. Ельшада — відсторонили від роботи. Інші працівники теж уже не працювали, але ще отримували частину зарплати. Деякий час Ельшад ще вів соцмережі каналу, але і до них йому згодом обмежили доступ.

«Остаточно мене звільнили 15 вересня. Довго думали, мабуть, як це зробити, бо, щоб звільнити мене без попередження за місяць, треба було б виплатити 3 чи 5 зарплат. Але, щоб не виплачувати, просто подали це як рішення засновників каналу і виплатили одну заробітну плату. Інші працівники каналу ще рахувались на роботі певний час, сподівались на те, що все ж залишаться, що телеканал якось повернуть. Але у кінцевому результаті міський голова сказав, що такий телеканал більше існувати не буде. Говорив: «Ви мене знову підставите».

У результатів з каналу звільнили усіх, перед цим запропонувавши перевести на 0,01% ставки.

Після звільнення з Ельшадом сконтактували представники Фонду солідарності Bysoll, це фонд який допомагає білорусам, яких звільнили за громадянську позицію. Сказали, що чули його історію. За отриманих від фонду 1500 євро він купив обладнання, щоб займатися відеозйомкою: камеру, об’єктив, петлички і почав працювати уже самостійно. Сам на себе. Знімав сюжети про протести, марші, страйки. Викладав їх на Youtube та віддав порталам Tut.bу, Onliner, Belsat, Expres.by.

«Я зняв інтерв’ю про трьох дівчат з неповнолітніми дітьми. Дівчат затримали на 6 діб. Їх спочатку протримали 3 доби, потім на суді склали новий протокол і відправили ще на 3 доби. Діти, звісно, були вдома. Але я маю на увазі, що за законом жінки, які мають неповнолітніх дітей, до суду мають бути вдома. Вони не повинні бути в ізоляторі тимчасово утримування. Отож цей сюжет я підготував, але він ще був у чорновому варіанті і потребуав редагування. І ось минулої п’ятниці вдома до мене постукали у двері».

23 жовтня до Ельшада додому прийшли працівникіи органів і повідомили, що по ньому є постанова. Сказали: «Не знаємо, кому ти перейшов дорогу, але постанову підписав начальник міліції і начальник прокуратури. Маємо вилучити усю фото- та відеотехніку».

«Як наслідок у мене забрали: телефон, камеру, яку я купив завдяки Bysoll, дрон, комп’ютер. Забрали навіть відеореєстратор, який залишився від машини, яку я продав. Забрали плівкову камеру Kodak, якою уже не користувався ніхто, мабуть, у цьому столітті. І всю таку техніку, на кшталт, старої камери Zenit, яка у мене була як музейний експонат. Сказали: «Поїхали з нами до Головного управління внутрішніх справ міста, там складемо протокол про те, що у мене тебе взяли, розпишешся». Я запитав чи мене не будуть затримувати на добу. Відповіли: «Ні, точно ні». На питання коли повернуть обладнання відповіли, що наступного дня і повернуть. Я разів з 10 перепитав чи точно повернуть обладнання завтра і чи точно не посадять на добу. Запевнили, що точно. У результаті мене відправили до кабінету начальника з громадської безпеки, який одразу сказав: «Знімай шнурівки».

Журналіста на добу відправили до ізолятора тимчасового утримування. Але зрештою, він провів там три доби. Суд відбувся по скайпу. У камері був з людьми, яких теж затримали за політичну позицію. Міліцейські сказали, що техніка буде у них до 6 листопада.

«Начальник з громадської безпеки сказав, що вони отримали інформацію, мовляв, я готую відео, що скомпрометує міліцію. Я сказав, що у мене нічого подібного немає. До того ж вже в ізоляторі у мене забрали білизну: матрац, ковдру і подушку. Загалом, мене призвели за цією підозрою, а протокол склали за те, що побачили в Мінську на марші 6 вересня (було відео, де я стояв і розмовляв по телефону) і ще за те, що у мене було в Instagram фото з колишнім воротарем збірної Білорусі з футболу Василем Хомутовським.

Крім того, начальник з громадської безпеки одразу почав лякати мене статтею про розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Я кажу: «Ти розумієш, що мене звуть Ельшад Акберов, у мене азербайджанське коріння. Я ніяк не можу в Білорусі розпалювати міжнаціональну ворожнечу, мені це не вигідно. Він сказав, що під розпалювання міжнаціональної ворожнечі мається на увазі ще й розпалювання ворожнечі стосовного міліції. Тобто, це кримінальна справа».

Ельшад зрозумів, що тепер, коли у нього забрали усю техніку, причину затримати і відкрити кримінальну справу, а, можливо, і ув’язнити його, за потреби органи знайдуть. Тому вирішив, що наразі краще переїхати туди, де безпечніше. Шенгену Ельшад не має, тому до ЄС, Польщі, Литви чи Латвії, поїхати не зміг. З Росії, якби Білорусь запросила, видали б, тому обрав Україну та Львів, бо має там знайомих. Приїхав вранці 30 жовтня.

«Так як все вийшло дуже спонтанно і я не планував цієї поїздки, то зараз шукаю можливості роботи. Якщо закінчаться гроші, я просто не знатиму, куди далі їхати. Я не хотів їхати до Польщі, тому що не хотів би отримувати статус біженця. Для мене це навіть соромно, адже я не воював, у мене не стріляли. Я живий здоровий. Шукаю зараз роботу, мені немає різниці у Львові чи Києві, аби лише займатися улюбленою справою. Я вмію знімати відео і монтувати».

Влаштовуватись білорусам в Україні, з-поміж інших, допомагають такі організації:

• незалежна громадська ініціатива Free Belarus Center
• Рух солідарності «Разам»
• громадянська ініціатива «Талака-Днепр»
• Білоруський інформаційний центр
• громадська ініціатива Білоруський Дім (діє в Харкові)
• Освітній дім прав людини в Чернігові

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS