Десятки українців, які потребують пересадки органів, не можуть в'їхати до Білорусі через закриття кордонів
Десятки українців, які потребують пересадки органів, не можуть в'їхати до Білорусі через закриття кордонів
0:00
/
0:00

Десятки українців, які потребують пересадки органів, не можуть в'їхати до Білорусі через закриття кордонів

Низка українських пацієнтів, які потребують пересадки органів, не можуть потрапити до Білорусі, через те, що сусідня країна закрила кордони для іноземців через поширення коронавірусу. У Міністерстві закордонних справ обіцяють найближчим часом внести українців до переліку тих людей, яким можна в’їхати до Білорусі. 

Білорусь із 1 листопада повністю заборонила в’їзд для іноземців, пояснюючи це небезпекою поширення коронавірусу. Заборона розповсюджується на усі види транспорту, окрім літака. Також в’їхати до країни можна лише окремим категоріям громадян: дипломатам, членам офіційних делегацій, родичам білорусів, іноземцям з правом на постійне або тимчасове проживання та іноземцям, які прямують до Білорусі за повідомленням про важку хворобу або про смерть близького родича.

Однак у цьому списку немає іноземців, які потребують операції з пересадки органів. Серед таких пацієнтів 17-річний Дмитро Якубець з Рівного, якому потрібна пересадка нирок. Зараз він має ниркову недостатність 4 ступені. Операцію хлопцю мають провести у Мінську. Лікарі можуть зателефонувати у будь-який момент, дістатися до лікарні потрібно буде за добу, інакше нирки можуть не прижитися в організмі підлітка, пояснює мати Дмитра – Тетяна.

«Знаєте, це як під час вагітності – вже на 38-му тижні в тебе усі речі складені і ти готовий у будь-який момент поїхати до пологового будинку. Тут так само: в мене постійно телефон стоїти на гучному режимі, бо можуть у будь-який момент поздвонити, й потрібно буде їхати.

А як їхати, якщо у Білорусь не пускають? Авіарейси поки не заборонили, але це не варіант, бо літаки притримуються розкладу. Наприклад, рейси з України о 4 ранку та о 23 вечора. Подзвонити ж можуть зранку, о 6. Це поки ми дочекаємося до 23 поки сядемо на літак, поки доберемося. Мине доба й нирка вже не буде придатною для пересадки», – каже жінка.

Тетяна Якубець пояснила, що операцію з пересадки нирок, а це близько 60 тисяч євро, оплачує Міністерство охорони здоров’я за програмою «Лікування українців за кордоном». Інші витрати – медпрепарати та консультації лікаря – оплачує родина, а це близько 15 тисяч гривень щомісяця. Якщо найближчим часом підлітку не пересадять нирки, доведеться погодитися на гемодіаліз, що може сильно погіршити стан 17-річного Дмитра, додає його мати.

«Люди із здоровим сердцем не витримують гемодіаліз, бо ця процедура погіршує стан судин. У мого 33-річного дядька, який ходив на гемодіаліз, в якийсь момент не витримало сердце, він помер дорогою до лікарні.

А у мого сина проопероване сердце, у нього брадікардія, має блокаду правої ніжки пучка Гіса (це патологія провідної системи серця – ред.). Гемодіаліз — це ще й ризик зараження гепатитами. Для того, щоб жити повноцінно, потрібна трансплантація. Це вихід для багатьох таких пацієнтів».

Деякі з пацієнтів, які потребують пересадки нирок, перебувають на діалізі по кілька років. Серед них – 43-річний чоловік Марії Косянчук, якому також потрібна операція. Зараз їх зняли зі списку пацієнтів, яким шукають донорів, бо родина не встигла вчасно здати аналіз крові, який має здавати кожні три місяці, аби залишатися на обліку у лікарні.

«Уже на сьогодні нас поставили в стоп-лист, бо ми мали здати кров 28 числа. Якщо людина не приїжджає у зазначені дні, то лікарі у Білорусі ставлять його у стоп-лист, це означає, що для нас донора не шукатимуть. Можна сказати, що ми ніби заблоковані», – пояснює жінка.

Типування крові коштує 300 доларів. Здавати кров потрібно у білоруській лікарні кожні три місяці, де проводитимуть операцію. Поїздки до сусідньої країни та аналізи пацієнти оплачують з власної кишені. Аналізи потрібні, аби знайти необхідного донора, пояснює ще одна учасниця програми «Лікування українців за кордоном» – Христина Федоренко (ім’я змінене за бажанням співрозмовниці – ред.).

«Потрібно оновлювати кров, бо вона постійно змінюється – змінюються антитіла, якісь молекули. І для того, аби лікарі могли підібрати донора, потрібно, аби у лікарні постійно була «свіжа» кров» – термін її «придатності» три місяці».

У березні, коли почався світовий карантин через поширення коронавірусу, українських пацієнтів, які потребують пересадки органів попередили, що поїхати за кордон на операцію буде складно, але можливо. Зараз ситуація інша – тепер білоруські лікарі навіть орієнтовно не називають дату, коли можна буде в’їхати до країни на операцію.

«Спочатку кожен з пацієнтів звернувся до своїх лікарів. Наприклад я дзвонила у Брест, інші дзвонили у Мінськ, Гомель. Але лікарі нічого не знають. Кажуть, мовляв, чекайте кращого часу. Це було не так, як у березні, коли країни закривали кордони через коронавірус. Тоді нам білоруські лікарі сказали, що як тільки кордони відкриють, то можете в’їжджати. А тепер медики самі не знають, як надовго ця ситуація затягнеться», – каже Христина Федоренко.

Проблеми із перетином кордону із Білоруссю почалися ще у вересні тому, додає Тетяна – мати 17-тирічного Дмитра, який потребує пересадки нирок.

«Коли ми їхали до Білорусі у вересні, білоруські прикордонники вже почали більш прискіпливо перевіряти документи. У мене сканували договір із клінікою, відправляли на перевірку у Мінськ. Але мене з сином тоді пропустили, а зараз не пропускають у зв’язку із поширенням коронавірусу».

За словами жінки, вже був випадок, коли не пропустили людей через білоруський кордон на операцію.

«Розумієте, люди, яким потрібна пересадка нирок, важко переносять усі ці поїздки. Натомість вже був випадок коли подружжя зі Львова не пропустили на білоруському кордоні. Ця родина їхала зі Львова на машині, вже перетнули пункт пропуску «Доманове» у Волинській області (український пункт пропуску на кордоні з Білоруссю – ред.).

Українські прикордонники їх тоді попередили, що нібито білоруси вже не пускають у країну, але зауважили, що може їх пропустять, бо в них складна ситуація, пересадка нирок… Але білоруські прикордонники цю родину все ж не пропустили. Попри те, що у подружжя були усі необхідні документи – договір із клінікою на операцію, попередні заключення лікаря про те, що пацієнти мають з’являтися у білоруській лікарні кожні три місяці… Тобто їх вї’зд до країни – це необхідність, а не бажання, але їх не пустили».

Саме тому учасники програми «Лікування українців за кордоном» звернулися до міністра закордонних справ та Міністерства охорони здоров’я з проханням посприяти тому, аби Білорусь внесла їх до списку тих, кому можна перетнути кордон.


Зараз у МЗС роблять усе можливе, аби дозволити в’їзд українським пацієнтам, каже  прессекретарка відомства Катерина Зеленко.

«Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба доручив українському посольству в Білорусі з’ясувати всі обставини ситуації та максимально сприяти її вирішенню. У разі виникнення проблем з в’їздом на лікування на території Республіки Білорусь, радимо звертатися до посольства України у Білорусі, аби отримати додаткову інформацію. Ми докладаємо всіх зусиль, аби вирішити цю проблему».

Натомість коли саме Білорусь внесе українських пацієнтів до списку іноземців, які можуть перетнути кордон – у Міністерстві закордонних справ не кажуть. Тож пацієнтам залишається лише сподіватися на якнайшвидше розв’язання проблеми.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини