«Білоруси, які терміново полишили країну, можуть тимчасово пожити у хостелі» — білоруський активіст
«Білоруси, які терміново полишили країну, можуть тимчасово пожити у хостелі» — білоруський активіст
0:00
/
0:00

«Білоруси, які терміново полишили країну, можуть тимчасово пожити у хостелі» — білоруський активіст

Для людей, які переїхали до Києва з Білорусі зовсім без речей та грошей, створили хостел, де можна тимчасово пожити. Відкрили прихисток лише тиждень тому, розповідає один із його організаторів Олександр:

«Аби таким людям не доводилося перші дні, що вони перебувають у Києві, ночувати на вокзалі, ми оплатили хостел на кілька місяці вперед. Там є окрема кімната, де живуть білоруси, яким довелося екстрено переїхати. Із минулого тижня там проживають вже двоє таких людей».

Житель Мінська Олександр, який місяць тому переїхав до України із дружиною та дітьми/Ярослава Жуковська

Знайти хостел можна через групу у Телеграмі — група називається «Беларусский Дом в Украине»:

«Люди додаються у цю групу й отримують інформаційну підтримку та тимчасове житло», — додає білоруський активіст Олександр.

Із Олександром познайомились під час сьогоднішньої акції солідарності, що проходила у Києві.

Початок акції солідарності із Білоруссю у Києві. Учасники збираються на Майдані Незалежності/Ярослава Жуковська
Учасники акції солідарності закликають Олександра Лукашенко піти у відставку/Ярослава Жуковська
Активістка у біло-червоно-білому прапорі – національному прапорі Білорусі. Державний прапор республіки – червоно-зеленого кольору/Ярослава Жуковська
Учасник акції тримає прапор із національним гербом Білорусі «Погоня»/Ярослава Жуковська

Біло-червоно-білі та українські прапори, червоні та білі стрічки, а також плакати із гаслами «Беларусы меняют пластинку», «Трамп Тарамп Лука Next», «За нашу і вашу Свабоду!» – це все принесли учасники акції солідарності на Майдан Незалежності, звідки стартувала хода. Традиційно більшість учасників – це білоруси, яким довелося полишити рідну країну через нестабільну ситуацію у Білорусі.

Учасниця акції солідарності у Києві/Ярослава Жуковська
Фото: Ярослава Жуковська
Білоруські активістки прийшли підтримати групу своїх друзів-анархістів, яких затримали на білорусько-українському кордоні та звинувачують у тероризмі/Ярослава Жуковська
Одна з доньок білоруського активіста, якому довелося переїхати до Києва/Ярослава Жуковська

Олександр, який організував тимчасовий прихисток для своїх однодумців, переїхав до Києва місяць тому разом із сім’єю — 4-ма дітьми та дружиною:

«Мій брат вже понад 2 місяці перебуває у мінському СІЗО — він також айтішник, брав участь в акціях протесту, тому зараз його переслідують. Аби на нього не могли тиснути за допомогою рідних — його дружини, дітей, та мене — ми вирішили переїхати», — розповідає чоловік. — Брат працював у білоруській IT-компанії PandaDoc — наразі фірма вже переїхала та працює в Україні. Брату та трьом його колегам інкримінують економічні злочини, тобто нібито ця ІТ-компанія неправильно платила ПДВ за комп’ютери, які були списані й продані співробітникам Махінації із цими комп’ютерами нібито і послугували причиною відкриття кримінального провадження проти мого брата».

Олександр каже, що також брав участь у протестах — під час однієї з таких акцій його затримали та відвезли до ізолятора тимчасового тримання, де він провів 10 днів. Аби уникнути переслідувань, йому довелося виїхати з республіки. Олександр айтішник, тому може працювати віддалено, дружині ж — юристу за професією — доводиться поки сидіти із дітьми вдома, адже для оформлення дітей у школу та дитсадок в Україні потрібен час. У майбутньому сім’я все ж сподівається повернутися до Білорусі: 

«Звичайно, хочеться повернутися до Мінська якнайшвидше, але чим більше ми перебуваємо у Києві, і чим більше спілкуємося з білорусами, які вимушено сюди втекли, тим більше розуміємо, що ситуація в Мінську не поліпшується. Нам розповідають дуже жорсткі історії. Наприклад, комусь довелося переїхати через переслідування, бо вони лише були адміністраторами Телеграм-каналів. Хтось брав участь у мітингах та блокував рух транспорту, й через це щодо них розпочали кримінальні провадження. Тобто міська транспорта організація каже, що вони зазнали значних збитків через це блокування руху, тому кожен з учасників акцій стає підозрюваним чи звинувачуваним у кримінальному злочині», — пояснює Олександр.

Учасники акції солідарності збираються вирушити до посольства Білорусі у Києві/Ярослава Жуковська

В акції також брали участь двоє студентів, яких відрахували з третього курсу  Білоруського державного університету культури та мистецтв, після того, як хлопці взяли участь у страйку. Та ж доля спіткала й інших вісімнадцятьох студентів, що були учасниками протесту, розповідає Тихон:

«27 жовтня нас відрахували. Дізналися ми про це на наступний день, коли прийшли до університету, а наші пропуски виявилися заблокованими. У той же день ми увечері зібралися разом з викладачами та іншими відрахованими студентами, аби написати заяву на ім’я ректора університету. Ми написали, що у нас незаконно заблокували пропуски – ще до офіційного рішення, що нас відрахували».

Студенти третього курсу мінського університету Тихон та Данило/Ярослава Жуковська

Натомість ця заява нічого не дала й студенти переїхали до Києва, додає його одногрупник Данило: 

«Одразу ми купили білети до Києва — тут живе моя подруга та дівчина — потім нам допомогли небайдужі люди арендувати квартиру. Також ми отримали гуманітарну допомогу – їжу та речі. Зараз ми звертаємося до різних організацій, аби якось продовжити навчання».

За словами студентів, наразі в університеті можуть поновитися кілька студенток за умови, якщо дівчата не будуть брати участь у протестах. Хлопці ж шукають спосіб продовжити своє навчання: 

«Живучи у Києві ми кожного дня пишемо різним людям, дізнаємося інформацію, готуємо документи для вступу по різних стипендіях, які існують для репресованих білоруських студентів».

Рідні та друзі хлопців залишилися у Мінську — вони переїжджати не збираються. Самі ж студенти розглядають Київ як транзитний пункт — куди попрямують згодом, поки не знають.

Учасниця акції солідарності із Білоруссю на Майдані Незалежності/Ярослава Жуковська
Деякі з активістів прийшли на акцію разом із дітьми/Ярослава Жуковська

Майже одночасно зі студентами, тиждень тому до Києва переїхали менеджер IT-компанії Алекс та його дружина-піарниця Юлія. Кажуть, не могли вже витримувати психологічний тиск у Білорусі, що тривав понад три місяці:

«У Києві жити легше — більше часу можна приділяти роботі, тому ми встигаємо приєднуватися до акцій на підтримку білорусів. В Україні у нас не було родичів — переїхати та орендувати квартиру нам допомогла компанія, у якій я працюю. Ми вже підписали довгострокову угоду щодо співпраці, тому поки перебуватимемо у Києві».

Олександр із дружиною Юлією/Ярослава Жуковська

Планів із дружиною поки не будують, але також сподіваються повернутися до рідного міста, каже Алекс: 

«Насправді досить складно будувати плани, тому ми рішили цього не робити. Чекаємо, поки протести у Білорусі завершаться – сподіваємося, опозиція переможе. По-друге, чекаємо поки звільнять усіх білоруських політв’язінів, та засудять тих силовиків, які застосовували насилля проти учасників акцій. По-третє, у Білорусі мають провести відкриті чесні вибори – оцього ми чекаємо, аби якнайшвидше повернутися».

Учасниця акції розгортає біло-червоно-білий прапор/Ярослава Жуковська
Діти разом із батьками скандували «Лукашенка в автозак‎»‎/Ярослава Жуковська
Учасник акції тримає 10-тиметровий стяг – зшитий біло-червоно-білий та синьо-жовтий прапори/Ярослава Жуковська
Учасники акції солідарності вирушили до посольства Білорусі у Києві/Ярослава Жуковська

Між тим у самій Білорусі – чергові мітинги, і чергові затримання. Протести там тривають вже третій місяць, і сьогодні у Мінську та інших містах пройшов «Марш народовладдя». з самого ранку до центру білоруської столиці стягнули колону спецтехніки. Також перед самою акцією закрили всі станції метро третьої лінії та ті, що виходять до центру міста. Мобільний інтернет у Мінську також знов вимкнули. Правозахисний центр «Вясна» повідомив, що станом надвечір 8 листопада кількість затриманих силовиками мітингарів у столиці та інших містах республіки перевищила 400 людей. 

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини