«Стереотипи призводять до насильства»: як протидіє домашньому насильству поліція

Із 25 листопада з ініціативи ООН у світі пройде кампанія «16 днів активізму проти ґендерно обумовленого насильства». Із огляду на ризики, пов’язані з пандемією, — слоган цьогорічної інформативної кампанії «Обережно, двері зачиняються». Таким чином українців та українок закликають бачити та чути те, що відбувається навкруги, не бути байдужими та не толерувати насильницькі дії.

У поліції кажуть, якщо з насильством нічого не робити воно має єдину тенденцію — до зростання і до посилення. Насильство розвивається, як правило, з психологічного насильства, принижень та образливих слів, з економічного насильства, так зростає сила і воно переростає у фізичне, сексуальне і призводить до летальних наслідків, пояснює Андрій Ткачов, викладач курсу з протидії домашньому насильству Академії патрульної поліції:

«У чому проблема у нас в Україні? Ми не вміємо виявляти насильство на ранніх етапах. Нам потрібно навчити людей виявляти насильство на ранніх етапах, щоби вони не призводили до посилення. Чим раніше ми виявляємо насильство, тим легші інструменти можемо використовувати для того, щоб його подолати».

За весь 2019 рік поліція зафіксувала 142 тисячі заяв та повідомлень стосовно домашнього насильства. За 9 місяців цього року — вже 158 тисяч. Здебільшого до поліції звертаються, коли насильство вже не на словах і не психологічне. Як правило, це 7-10-й і більше випадок в одній конкретній родині. Нове законодавство дозволяє поліції втручатись у стосунки сім’ї, де відбувається домашнє насильство, і навіть на деяких час розділяти постраждалу чи постраждалого з кривдником чи кривдниками:

«Щоби боротися із домашнім насильство, з ґендерно зумовленим насильством потрібно знати його причину. Причини криються дуже часто у міфах і стереотипах. Якщо ми розділяємо «жінка» і «чоловік», то коли кажемо «чоловік» виникають якісь певні асоціації, наприклад, сильний, заробляє, годувальник, які асоціації на «жінку» — мати, господарка, берегиня.

І ось, коли я приїжджаю на виклик по домашньому насильству і запитую: «Які причини призвели до цього?», він каже: «Вона погано борщ зварила», чи «Я прийшов, а донька не готова на завтра в школу. Не вивчила уроків. А вона о десятій вечора прийшла, з подружкою десь святкувала». Я запитую: «А о котрій ти прийшов?», а він каже: «О четвертій». Але немає навіть думки про те, що чоловік, батько, може з донькою зробити уроки або скласти їй рюкзак на завтра. Інший випадок — втратив чоловік роботу, жінка постійно має до нього якісь претензії, що він не може прогодувати сім’ю, що от його сусід може, а він — ні: «Ти — невдаха, ти не чоловік». Це теж насильство, яке виникає зі стереотипів. Стереотипи призводять до насильства. І треба з цими стереотипами працювати, запроваджувати нові цінності».

За домашнє насильство наразі передбачено два види відповідальності — адміністративна і кримінальна. Інструментом поліції у протидії насильству є перш за все терміновий заборонний припис. Приїжджаючи на виклик поліцейські проводять оцінку ризиків і ухвалюють рішення про винесення термінового заборонного припису. Він дозволяє до 10 діб зобов’язати кривдника негайно залишити місце перебування постраждалої людини, навіть якщо вони, скажімо, живуть разом, а квартира його. Також — заборонити вхід та знаходження у місці перебування постраждалої і контакт з нею. Терміновий заборонний припис — це важливий інструмент, адже для порушення справи потрібна заява постраждалої людини, а її пишуть, на жаль, зовсім не завжди:

«У Дніпрі ми опитали 29 постраждалих жінок. Із них 23 знайшли понад 100 причин, якими виправдали насильство щодо до себе. Тобто, грубо кажучи, з 29 наших викликів 23 жінки заяву не пишуть».

Андрій Ткачов наголошує, що для протидії домашньому насильству між собою повинні об’єднуватися різні організації. Аби люди, які постраждали, знали, куди їм звертатися за допомогою:

«Адже поліція не надає якоїсь конкретно для постраждалої допомоги. Тому ми багато навчань проводимо з поліцейськими, щоби, коли виносять заборонний припис, вони інформували постраждалу про всі інші організації, де вона може отримати безоплатну вторинну правову допомогу, тобто адвоката від держави. Постраждалі від домашнього насильства мають на це право. Щоби розказували про те, де отримати психологічну допомогу, та куди звернутися, щоб знайти тимчасовий притулок. Якщо постраждалі знають про ці можливості, то вони можуть розірвати це коло насильства».

За перші 9 місяців 2020 року у поліції зареєстрували майже 82 тисячі кривдників, що вчинили домашнє насильство, усі вони перебувають на обліку. Із них понад 33,5 тисячі отримали терміновий заборонний припис.

• Якщо ви зазнали домашнього насильства чи хочете його попередити, телефонуйте до поліції 102 або на Національну «гарячу» лінію за номерами 1547 або 116 123 чи 0 800 500 335.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS