«Ми маємо волати про кожне з цих імен» — історії семи бранців і бранок Кремля
«Ми маємо волати про кожне з цих імен» — історії семи бранців і бранок Кремля
0:00
/
0:00

«Ми маємо волати про кожне з цих імен» — історії семи бранців і бранок Кремля

Вже втретє 15 листопада у Києві відбулась акція «Порожні стільці». У 2018-му, коли проходила вперше, на стільцях лежали видруковані імена тих політв’язнів, яких згодом таки звільнили. Це Микола Семена, Роман Сущенко, Олег Сенцов та інші.

Зараз щонайменше 99 українців незаконно ув’язнені у Криму та РФ, 234 є полоненими на Донбасі. Порожні стільці — це символічне нагадування про тих людей, які зараз не можуть бути з нами. На Софійській площі таких цього 15 листопада поставили 7.

Історії цих семи політв’язнів, полонених та громадянських журналістів розповіли актори, музиканти та журналісти.

***

Денис Кашук родом з кримського Красноперекопська. Закінчив Київський університет за фахом політологія. Працював у рекламній агенції. Як і вся родина мав проукраїнські погляди. У 2016-му поїхав на Херсонщину оформлювати український паспорт. Мабуть, тоді, каже Андрій Курков, президент українського ПЕН, на нього і звернула увагу ФСБ.

Історію Дениса Кашука розповів письменник Андрій Курков. Фото: Мар’яна Чорнієвич/Громадське радіо

«17 грудня 2019 року він пішов на роботу і зник. Не відповідав на телефонні дзвінки, на роботі його не було. Дружина написала у міліцію заяву про зникнення чоловіка. 18-го до неї прийшли з ФСБ і взяли його фотографію та зубну щітку, аби забрати сліди ДНК і розпочати розшук. Але уже 19 грудня прийшли з обшуком, забрали комп’ютерну техніку та багато чого іншого. Тоді ж з’ясувалося, що він заарештований. Його звинували у тому, що провіз з України рідку вибухівку, заховану у пральний порошок. Тобто, сюди можна було б дописати й про риття підземнго ходу до, скажімо, Японії».

Судове засідання було закритим. Дениса Кашука засудили до 3 років 8 місяців загальної колонії. Згодом з’ясувалося, що його відвезли до Лєфортово у Москві.

***

Історію горлівчанки Олени Пєх розповіла акторка Олеся Жураківська. Олена викладала німецьку та російську мову і літературу, працювала старшою науковою співробітницею Горлівського художнього музею. Бойовики так званої «ДНР» затримали її у серпні 2018-го у власній квартирі у Горлівці, коли вона провідувала хвору маму.

Акторка Олеся Жураківська читає історію Олени Пєх. Фото: Мар’яна Чорнієвич/Громадське радіо

«Олена — типова інтелігентка. Проводила екскурсії музеєм, писала наукові статті, брала участь у конференціях по всій Україні. Донька Ізабелла, філологиня за освітою, на відриттях виставок грала на саксофоні та фортепіано. «У день затримання маму привезли у в/ч 08816 у Донецьку. Там утримували 2,5 місяці. 25 вересня після чергового допиту вона порізала собі вени, тому що не могла більше витримувати усі ці знущання», — каже донька. Серед тих, хто її катував, було дві групи: місцеві та росіяни у яких, зазвичай, фейкові імена і вони дуже часто чомусь називають себе Олексіями. Олена розповідала, що їй часто підключали струм. Через що вона зараз має постійні проблеми з ногами. Після струму її обливали холодною водою, що провокувало напади епілепсії. Коли Олену трусило, вони з неї сміялися. Коли просила про допомогу, казали: «Нічого, ми й тебе вилікуємо».

Двічі Олену Пєх обіцяли розстріляти. 27 березня 2020 року жінку засудили до 13 років позбавлення волі за нібито шпигунство на користь України. У червні її етапували до 127-ї жіночої колонії міста Сніжне Донецької області.

***

Осман Аріфметов до 2014 року викладав математику та програмування. З початком окупації та агресії Росії зайнявся правозахисною діяльністю. Він — громадянський журналіст. За активну позицію у 2019-му його з однодумцями арештували спецслужби Росії. Історію Османа розповів режисер та актор Ахтем Сеітаблаєв.

Історію Османа Аріфметова читає актор Ахтем Сеітаблаєв. Фото: Мар’яна Чорнієвич/Громадське радіо

«Зараз він перебуває під слідством у Сімферополі. На усі прохання його родини дати можливість побачитися хоча б з дітьми — відповіді немає. Донька пам’ятає свого батька усміхненим і саме таким його бачать адвокати. І саме такі його настрої передають сім’ї».

Наразі журналіст і фігурант другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Осман Аріфметов перебуває під арештом.

***

Марлен Асанов, у житті Сулейман, учитель кримськотатарської та турецької мов у вересні цього року отримав вирок, доти півтора року був під слідством. Сулейман — фігурант другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір», розповідає журналіст Юрій Макаров.

Журналіст Юрій Макаров читає історію Марлена Асанова. Фото: Мар’яна Чорнієвич/Громадське радіо

«Парадокс: держава—терорист звинувачує чужих громадян, наших громадян, у тероризмі. В очах Москви, якщо ти кримский татарин, то ти уже потенційно винний. Якщо ти віруючий мусульманин, то поготів ти уже обвинувачуваний. Сулейман Асманов був активістому так званого руху «Хізб ут-Тахрір» — це міжнародна ісламська організація, але принципово не насильницька. Але тим не менше він отримав свої 19 років. 2020 рік плюс 19 — це під 2049 рік, це взагалі можна уявити? Це на вуха якось налазить? Зрозуміло, що російська держава затточена лише на те, щоб «держать и не пущать». І ніколи сама собою не відпустить наших бранців. Якщо ми таким акціями чи їм подібними не будемо волати про кожне з цих імен».

Марлену Асанову присудили 19 років колонії суворого режиму.

***

Музикант Валерій Матюшенко родом з Кам’янського. Він грав у ресторанах і займався ремонтом побутової техніки. Не приховував свою проукраїнську позицію, ділиться музикант Олександр Сидоренко «Фоззі». У липні 2018 року Матюшенка викрали і арештували.

Музикант Олександр Сидоренко (Фоззі) читає історію Валерія Матюшенка. Фото: Мар’яна Чорнієвич/Громадське радіо

«Йому інкримінували співпрацю з СБУ. У березні 2018 року він отримав 10 років позбавлення волі. Проблема в тому, що Валерій зараз перебуває у бараку у Макіївській колонії і почав різко втрачати вагу, що свідчить про великі проблеми зі здоров’ям. До їхнього бараку лікаря  не викликають. І часу, щоб лікуватися, у нього дуже мало. Його треба обмінювати терміново».

Дружині Тетяні погрожували, що вона сяде поруч зі своїм чоловіком. Тому жінка змушена була втікати до тієї частини України, яка підконтрольна українському уряду.

***

Про бійця 53-ї окремої мотопіхотної бригади Юрія Гордійчука розповіла акторка Антоніна Хижняк. Він був підприємцем і сам виховував сина. У 2015-му пішов служити до Збройних Сил. 4 роки потому у машині з сімома співслужбовцями його взяли у полон. Їхній транспорт випадково заїхав на тимчасову окуповану територію.

Акторка Антоніна Хижняк читає історію Юрія Гордійчука. Фото: Мар’яна Чорнієвич/Громадське радіо

« 30 жовтня 2019 року відбувся так званий суд над полоненими. Представники незаконних збройних формувань звинували Юрія у тероризмі і заклику до повалення влади у «ДНР». Винесли вирок українському військовому — 17 років колонії».

Українська сторона внесла Юрія Гордійчука до списку на обмін, але так звана «ДНР» його поки не підтверджує. Нині точне місцеперебування військового невідоме.

***

Тимур Ібрагімов отримав 17 років табірного терміну. Зараз йому 35. Під час арешту наймолодшому сину Ібрагімова Амірові було 10 днів. Тобто, за кінцем терміну синові буде майже 18. Це означає, каже журналіст Вахтанг Кіпіані, що російська держава знищить ще одне покоління, ще одне життя.

Журналіст Вахтанг Кіпіані читає історію Тимура Ібрагімова. Фото: Мар’яна Чорнієвич/Громадське радіо

«Ми маємо розуміти, що зло, яке не карається, завжди повертається. Російська імперія, не будучи покараною у 1991-му, повернеться на нашу землю ще не раз. Там, де є Росія, там є смерть. Як казав Стус: «Держава тьми і тьми, і тьми, і тьми». Відповідно кожен з цих людей і ще сотні тих, кого ми сьогодні не назвемо, чекають на момент звільнення. Але не просто побачити небо, рідних, звичну їжу, повернутися до своєї простої роботи. Адже як ми бачимо усі вони були простими людьми, звичайними українцями. Але вони мають знати, що ці роки і ці жертви, які понесли вони і їхні товариші, не марні.

Російська держава — це ворог, це окупант, це вбивця. Вбивця має сидіти у тюрмі. Ми маємо зробити все, щоб ця держава була знищена. Малими зусиллями: листами, підписами, громадянською позицією, книжками і всім іншим ми можемо це наблизити. Остаточний рух зроблять наші воїни».

Нещодавно у рамках міжнародної ініціативи #PrisonersVoice з’явилася петиція до міжнародних організацій із закликом негайних дій і порятунку українських заручників Кремля в умовах пандемії. Виділіть кілька хвилин свого часу, підпишіть її і таким способом підтримайте тих, кого незаконно утримують у тюрмах ОРДЛО та Росії.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини