Фото з Facebook-сторінки Володимира Кошовенко
Під будівлею Служби безпеки у Києві активісти вимагали у правоохоронців припинити обшуки у Музеї Революції Гідності та їхніх співробітників. У чому підозрюють працівників Музею та чому обурилися активісти та науковці?
Напередодні, усього за два дні до Дня Гідності та Свободи, до Музею Революції Гідності та додому до директора Ігоря Пошивайла прийшли слідчі поліції та співробітники Служби безпеки з обшуками.
Правоохоронці вилучили комп’ютерні диски та фінансову документацію. Згодом з’ясувалося, що обшуки проходили у рамках розслідування справи про розкрадання коштів, які виділили на будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні. Відкрити його мали ще торік:
«..керівництво Музею уклало договори на майже 150 мільйонів гривень на роботи із реконструкції меморіального комплексу. У 2018 році підрядникам перерахували аванс – 80% від суми договору – тобто 111 мільйонів гривень. Однак у встановлені терміни роботи фактично не проводилися. Натомість більшість отриманих підрядником бюджетних коштів було витрачено не на ті цілі, які були прописані у договорах», — йдеться у повідомленні СБУ.
Правоохоронці підозрюють, що працівники Музею разом із підрядником привласнили гроші, виділені державою. Адже при тому, що будівництво навіть не розпочалося, на рахунку генпідрядника із перерахованих 111 мільйонів залишилося менше 10 мільйонів. Тому влітку цього року правоохоронці вирішили провести перевірку й з’ясувати, куди поділися кошти, каже начальник київського управління СБУ Олег Головаш:
«Була проведена перевірка Держаудитслужбою, яка підтвердила наявність низки фінансових порушень, тому з метою збереження бюджетних коштів та якнайшвидшого початку та завершення будівництва меморіального комплексу, ми розпочали перевірку. Минулої п’ятниці, 13-го листопада, ми отримали ухвалу від судді Голосіївського суду про проведення слідчих дій».
Головаш додав, що обшук у Музеї проводило київське управління поліції, співробітники СБУ лише супроводжували слідчих, а усі дії проходили з дотриманням процесуального законодавства. На питання активістів, чому обшуки було необхідно проводити напередодні річниці Революції Гідності, та під час проведення форуму у Музеї, начальник київського управління СБУ Олег Головаш відповів наступне:
«Усі учасники процесу щодо ведення будівництва — як замовники, так і підрядники — знали про те, що ведеться перевірка. Виключно з метою збереження доказів, документів та інформації щодо дій генпідрядника з коштами ми вчора провели 4 санкціонованих обшуки. За результатами яких отримали документи та іншу інформацію, яку наразі терміново перевіряємо. Повторюсь: виключно для того, аби ми забезпечили будівництво комплексу. Я, як громадянин України та офіцер спецслужби, і мої підлеглі, — зацікавлені в тому, щоби цей меморіальний комплекс був побудований».
Зокрема правоохоронці перевіряють, які матеріали закупив підрядник, та за яку вартість:
«Наразі ми вилучили документи з Музею, якими генпідрядник звітував щодо виконаних робіт та придбаних матеріалів. Є питання по матеріалах, бо для зведення меморіального комплексу передбачалося, що підрядник закупить 105 лип із Нідерландів і гранітні плити зі США. Ці матеріали мали пройти митне оформлення, ми хочемо цю інформацію перевірити», — додав Головаш.
У СБУ також пообіцяли посприяти зняттю арешту з алеї Героїв Небесної сотні, де має розпочатися будівництво. Алею арештували за рішенням суду, допоки слідчі у справі вбивств на Майдані не проведуть усі дії. І саме через арешт землі будівництво комплексу досі не почалося, пояснив директор Музею Ігор Пошивайло. Каже, матеріали для будівництва вже закуплені, але розпочати роботи не можна. Правоохоронців неодноразово про це інформували:
«Ми весь час і публічно інформували та зверталися до відповідних органів щодо цієї проблеми. З одного боку, Музей уповноважено за рішенням Уряду збудувати Меморіал Героїв Небесної сотні та Музей Революції Гідності, а з іншого — Музею не дали можливість будувати, бо арешт з Алеї героїв небесної сотні досі не зняли. Ми два роки зверталися до Офісу генерального прокурора та ДБР із запитом, коли слідчі дії нарешті завершаться та можна буде розпочати будівництво, але отримували лише відписки, що слідчі дії ще тривають, а строки їх завершення — невідомі», — розповів директор Музею.
На сторінці Музею також опублікували відео, зняте влітку цього року, де показали розсадник лип на Київщині — саме ці дерева привезли з Нідерландів у 2019 році для будівництва меморіалу.
Усі необхідні для розслідування документи — угода Музею з генпідрядником та проектно-кошторисна документація – у відкритому доступі, а Музей постійно звітує щодо ситуації із будівництвом, тому для перевірки не треба було влаштовувати обшуки, додає директор Музею Ігор Пошивайло:
«Це швидше за все це спроба залякати, поставити на місце… Дуже корелює із учорашньою подією, коли активістів та політиків викликали на допит до Державного бюро розслідувань за справою із так званим «державним переворотом»(у ДБР спростували інформацію про те, що викликали учасників Революції Гідності на допит щодо справи про події 2013-2014 років — ред.). А кілька днів тому Музей поширив свою заяву і заклик до національного комітету радіомовлення та телебачення, до ЗМІ та політиків про неприпустимість вживання терміну «державний переворот» стосовно Революції Гідності». Тому йдеться не про 111 мільйонів, а про загрозу цінностям Майдану та блокування роботи інституцій, яка сьогодні виступає єдиною інституцією, що займається цим фахом».
Директор Музею вважає обшуки показовими й спробою залякати співробітників, адже обшуки провели у тиждень, коли Музей готував програму з відзначення Дня Гідності та Свободи:
«Ті документи, що вчора вилучили, вже як два роки знаходяться у відкритому доступі на сайті публічних закупівель ProZorro. І для чого потрібні були ці маски-шоу? Нас передусім насторожує, що в ухвалі суду йшлося про змову посадових осіб, частина з яких невідома, про злий намір, службові зловживання та розкрадання коштів, — тобто у самій ухвалі вже були якісь висновки, натомість ця інформація потребує перевірки», — каже Пошивайло.
Директор додав, що ухвалу щодо обшуків винесла суддя Голосіївського суду Тетяна Шевченко. Раніше саме ця суддя серед інших засуджувала активістів Майдану, тому, за словами Пошивайла, упереджено ставиться до цієї теми. За словами директора, поліцейські приїхали обшукувати його дім зі 100-літровими пакетами. Правоохоронці перевірили навіть коробки з-під взуття. На думку Пошивайла, вони цілеспрямовано шукали зниклі 111 мільйонів у нього вдома, натомість вилучили лише жорсткий диск з історією створення Музею.
У тому, що обшуки були показовими, впевнені й учасники акції, яку влаштували під СБУ. Дії слідчих — це провокація та спроба дискредитації проукраїнських сил, вважає один із учасників протесту:
«Це все робиться просто — надсилається запит до Музею із вимогою надати документи, а потім вже у генпідрядника питають: «Де гроші?». Тобто не потрібно було робити оцей цирк, це реально сприймається, як політичний тиск на Музей, на керівництво, і навіть як спроба очорнити ідеї Майдану».
Засудили обшуки й низка науковців та громадських організацій. Наприклад, Український національний комітет Міжнародної ради музеїв закликав правоохоронців «діяти виключно у правовому полі».
Директор Архіву національної пам’яті Ігор Кулик вважає обшуки спробою «кинути тінь і на Музей, і на саму Революцію Гідності»:
«…через кинуті на керівництво Музею публічні звинувачення у «розтраті» в переддень Революції Гідності, хочуть накинути тінь і на сам Євромайдан, на його досягнення. Мовляв, «бачите, Революція нічого хорошого не змінила, і люди, які її творили тоді і зараз, насправді такі ж як і всі решта — крадії та брехуни». Але це тривожний дзвіночок — у нас хочуть знівелювати пам’ять. Нашу пам’ять. Нашу національну пам’ять! Бо схожа ситуація розгортається не лише з Музеєм», — йдеться у дописі історика.
Народний депутат Володимир В’ятрович, колишній очільник Українського інституту національної пам’яті назвав дії правоохоронців «чекістським почерком».
Український художник Антон Логов закликав підтримати співробітників Музею.
До його заклику приєдналася й журналістка та письменниця Олена Халімон:
У Міністерстві культурі заявили, що стежать за перебігом подій, а в Офісі президента закликали правоохоронців надалі утримуватися від проведення обшуків напередодні таких дат, як річниця початку Майдану.
Справа, у рамках якої у Музеї провели обшуки, відкрита за статтею 364 — зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Хто фігурує у провадженні — правоохоронці не розголошують, але у СБУ зазначили, що наразі підозрюваних у справі немає. Тобто ані керівництву Музею, ані генпідряднику не оголосили про підозру. Зараз, кажуть правоохоронці, вони лише перевіряють документи та детально вивчатимуть діяльність генерального підрядника.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо: