У Дніпрі була найнижча явка і найбільше порушень: як пройшов другий тур виборів у 11 містах

22 листопада другий тур виборів міських голів відбувся у 11 містах України.

Громадянська мережа «ОПОРА» зауважує, що виборча кампанія до другого туру у цих громадах відбувалась за умов активної конкурентності, залучення національних ЗМІ та політиків всеукраїнського рівня. Конфліктність мала ознаки конкурентності, але подекуди, каже голова правління мережі Ольга Айвазовська, виходила за межі логіки або моралі.

«Йдеться про значне використання чорного піару проти конкурентів. Не лише через локальні чи національні ЗМІ, а у першу чергу через соцмережі. Тобто, поширювалась недостовірна інформація про кандидатів. Натомість кандидати не поспішали у законний спосіб вимагати спростування чи уточнення цих відомостей для того, щоб захистити власну репутацію».

Найвищою явка була у Бердянську на Запоріжжі, найнижчою — у Дніпрі. Загалом явка по містах, за підрахунком «ОПОРИ», становила 29, 23%. Тоді як на першому турі — 35,9%. Але у порівнянні з другим туром 15 листопада та виборами 2015 року навіть 29% — це досить багато:

«Результати виборів частково засвідчили те, що повторне голосування не є раціональним інструментом визначення абсолютного переможця. Фактично у всіх громадах перемогли кандидати, які у першому турі набрали максимальну кількість голосів. Повторне голосування не надало нам ані жодних сюрпризів, не забезпечило зміни результату лідерів передвиборчих перегонів, ані створило якісь нові унікальні конкурентні умови для ведення передвиборчої боротьби напередодні другого голосування».

Зафіксували 275 інцидентів, пов’язаних з організацією проведення голосування. Натомість поліція станом на вечір отримала 407 повідомлень. Найбільше порушень стосувалось фотографування бюлетеня. За даними спостерігачів, таке фіксували на 13,5% дільницях, тоді як у першому відсоток був у 6 разів меншим, він не дотягував до 2%. І це були не просто фотографування для себе, ці порушення, говорить Ольга Айвазовська, мали ознаки системних, тому є підстави стверджувати, що це міг бути підкуп виборців або контрольоване голосування. Водночас зауважують, що порушення у більшості випадків стосувались не впливу на кінцевий результат виборів, а саме матеріально-технічного забезпечення:

«Найбільше звернень і порушень зафіксували у Дніпрі. За інформацією поліції, це 206 з 407 — фактично половина від усіх, що надійшли до органів правопорядку. На другому місці є Львівська область, де вибори відбувались у двох ОТГ, звідти надійшло усього 46 повідомлень. У інших ОТГ, відповідно, ще менше».

Щодо антикоронавірусних заходів на дільницях, то їх порушували як члени комісій, так і виборці. Також говорить Ольга Айвазовська інколи ці заходи виконували у спосіб, що має ознаки кримінального злочину, а саме — перешкоджання виборчому праву громадян.

«У Миколаєві громадянці, яка прийшла з немовлям, відмовили у голосуванні. Вона так і не змогла взяти участь у волевиявленні через те, що взяла з собою неповнолітню дитину. Ми нагадуємо, що виборче право є конституційним, а антиковідні обмеження і вимоги Кабміну мають рекомендаційний характер».

Взагалі кількість порушень, які стосуються процедури проведення виборів, свідчить про те, каже Олександр Клюжев, старший аналітик мережі, що державі слід думати про удосконалення системи виборів. Йдеться про професіоналізм членів комісій, їх вчасне навчання та зменшення політичних впливів:

«Для того, щоб усе, про що я сказав, стало реальністю, треба посилити фінансові гарантії діяльності членів виборчих комісій. Щоб люди відчували мотивацію виконувати таку суспільно-важливу функцію. Зараз, на жаль, це тримається або на тіньовому непублічному фінансуванні з боку партій кандидатів, або на громадянській відповідальності членів комісій. Насправді ні те, ні інше не може бути гарантією стабільності роботи таких виборчих комісій».

«ОПОРА» також проаналізувала доступність дільниць для людей  з інвалідністю.

«Лише 40% виборчих дільниць більш-менш забезпечили можливість проголосувати самостійно людям з інвалідністю. Такий показник має стати реальним знаком для влади, що необхідно змінювати підходи, необхідно все ж таки виділяти суттєві фінансові ресурси для того, щоб люди з інвалідністю могли голосувати», — каже Клюжев.

Водночас за даними групи «Рейтинг», у виборах у першому турі 25 жовтня не брала участь третина виборців. Ймовірно, можна стверджувати, що така ж кількість громадян та громадянок і 22 листопада не прийшли голосувати через стан здоров’я та пандемію.

«Немає проблеми у явці. Є проблема у тому, що виборці не відчувають важливості участі у цих процесах. Явка лише ознака цього. Тому давайте не політизувати сам аспект, а оцінювати, де є реальна проблема. І третина виборців, які не прийшли, за репрезентативними даними, не прийшли через стан здоров’я та пандемію. Це високий показник», — пояснює Ольга Айвазовська.

Завершиться сезон місцевих виборів 2020 року у Чернівцях. Саме там наступної неділі, 29 листопада, пройде останній другий тур. На посаду міського голови претендують підприємець Роман Клічук та депутат міськради Віталій Михайлішин.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS