Посилити відповідальність за недостовірне декларування можуть у наступному році — політолог

Посилити відповідальність за недостовірне декларування можуть у наступному році — політолог

Можновладці поновили відповідальність за недостовірне декларування, щоправда, за це тепер не загрожує позбавлення волі — лише штраф або обмеження волі (це не те саме, що ув’язнення). Проти послаблення відповідальності за брехню у деклараціях чиновників виступили посли Великої Сімки — відповідну вимогу вони висунули до парламенту. Натомість влада заявила, що прийнятий документ — «компромісний» і потім його доопрацюють. Яка вірогідність того, що цю обіцянку виконають, а за брехню в деклараціях таки саджатимуть за ґрати?

Законопроєкт 4460-д про відновлення відповідальності за недостовірне декларування народні обранці ухвалили напередодні — за нього проголосувала більшість депутатів з різних фракцій. І це не дивує, наприклад, представників «Центру протидії корупції». Там вважають, що чимало народних обранців зацікавлені у пом’якшенні покарання за брехню в деклараціях, пояснює директорка ЦПК Дарія Каленюк:

«Законопроєкт був прийнятий задля «шкурних інтересів» народних депутатів, які всі як один були зацікавлені в тому, щоби максимально пом’якшити відповідальність за брехню у деклараціях. І передбачити статтю таким чином, щоб ця відповідальність для них ніколи не настала. Є важливі речі, які законопроєкт Разумкова не врахував. Наприклад, у в’язницю за недостовірну інформацію в деклараціях вже не можна буде сісти. Будуть тільки штрафи, громадські роботи та обмеження волі».

До того ж більшості посадовців тепер навіть не доведеться брехати, адже поріг підняли удвічі, — до 1 мільйона гривень. Поясню: тепер якщо розбіжність у декларації посадовця становить від мільйона до 8 мільйонів гривень, то йому випишуть штраф від 42 до 85 тисяч гривень. Якщо ж ця розбіжність перевищила 8 мільйонів гривень, то посадовця можуть позбавити права обіймати посаду на три роки та обмежити волю до двох років (не плутати з позбавленням волі). При цьому навіть це покарання — обмеження волі — невдовзі можуть скасувати.

«Людина не ізолюється від суспільства, вона перебуває у спеціальному гуртожитку, де може користуватися різними приладами та взагалі залишати цей заклад, якщо протягом півроку людина виконує усі приписи, то її взагалі можуть звільнити. В Україні це покарання на практиці майже не застосовують, крім того, Міністерство юстиції взагалі хоче прибрати це покарання у Кримінальному кодексі як неефективне», — пояснює виконавча директорка «Центру протидії корупції» Дарія Каленюк.

За словами Каленюк, такий законопроєкт лише поглиблює антикорупційну кризу, про яку так часто згадує президент Володимир Зеленський. Треба зазначити, що законопроєкт, запропонований президентом, якраз передбачав ув’язнення за подання брехливих декларацій, але у Раді його не підтримали.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

У «Слузі народу» пояснили, що їм просто довелося підтримати компромісний законопроєкт, аби терміново повернути хоч якусь відповідальність за недостовірне декларування, каже заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук:

«Наша фракція, як і більшість нардепів загалом, підтримали цей компромісний законопроєкт. Звичайно, більшість депутатів з нашої фракції були готові голосувати за більш жорсткий законопроєкт, поданий президентом, який передбачав ув’язнення за недостовірне декларування, проте ми розуміли: за цей не проголосують інші фракції, а нам потрібно було повернути відповідальність за недостовірне декларування до Нового року. Аби не було можливості у чиновників та інших людей, що підпадають під декларування, не подати за 2020-й рік декларацію чи «заповнити її лівої ногою», тому прийнятий законопроєкт це така консолідована позиція Ради та робочої групи, яка працювала над документом кілька тижнів».

Нардепка припускає, що у Раді до законопроєкту можуть запропонувати зміни, проте Кравчук впевнена, що посадовців потрібно і можна притягувати до жорсткого покарання не за помилки у деклараціях, а саме за незаконне збагачення:

«Посадовців треба притягувати за корупцію, бо декларування — це наслідок, спроба приховати якісь статки, які з’явилися. Власне за це і має бути суворе, може, суворіше за нинішнє, покарання. Правоохоронцям нічого не заважає перевірити декларацію посадовця, щодо чесності якої виникають сумніви. Наприклад, якщо у районного прокурора з 20-річним стажем є будинок у 600 квадратів, записаний на його тещу, то зрозуміло, що тут щось не так, і правоохоронці можуть перевірити діяльність цієї людини».

Юрист Євген Крапивін також вважає, що притягувати до відповідальності чиновників потрібно саме за корупцію, адже навіть раніше, коли судді могли відправити посадовців за ґрати за розбіжності у деклараціях, цього не відбувалося. Зазвичай судді обмежувалися штрафами та обмеженням волі щодо дрібних чиновників, пояснює юрист:

«Стаття 366-1 стосується насправді всіх суб’єктів декларування — це кілька сотень тисяч людей, серед них не тільки топ-посадовці, але й дрібні чиновники. Справами останніх займалася поліція — йдеться про голів селищних рад,  начальник  підрозділів комітетів місцевого самоврядування тощо. По цих дрібних посадовцях була велика судова практика, але, на жаль, невтішна. Суть її у тому, що з 400 справ, що перебували у суді, реально притягували до відповідальності лише по 20 з них, — йдеться про штрафи чи обмеження волі, вироків з ув’язненням також не було. Судді ставали на бік посадовців, якщо розуміли, що посадовець просто припустився технічної помилки у декларації чи просто його порушення не таке значне, а ув’язнення лише зіпсує йому життя».

Що ж стосується так званих топ-посадовців, то справи щодо них взагалі не розслідувалися до появи у 2019 році Вищого антикорупційного суду. Із появою ВАКС справи поліпшилися — із 26 справ, що перебували у суді, 5 — стосувалися корупційних злочинів, пояснює експерт Центру політико-правових реформ Євген Крапивін:

«За рік ВАКС виніс 5 обвинувальних вироків, 4 з яких були з позбавленням волі. Суд по суті створив нову практику, але там йшлося про розбіжності на десятки мільйонів гривень, наприклад, справа Трухнова чи інші справи, які були закриті чи на стадії апеляції тощо. Тобто можна спрогнозувати, що якщо б КСУ не декриміналізував статтю, то ВАКС продовжив би засуджувати чиновників до ув’язнення. Суд, імовірно, продовжить цю практику, але тепер засуджуватиме до обмеження волі — більш м’якої форми відповідальності, передбаченої новим законом. Хоча це не така м’яка форма як може здаватися, — людину позбавляють посади на момент відбуття покарання та на 3 роки після цього. Також винний перебуває у гуртожитку спеціального типу, має їздити й відмічатися у правоохоронців тощо».

Натомість у Національному агентстві з питань запобігання корупції з такою позицією Ради не погоджуються, — голова НАЗК Олександр Новіков написав листа президенту Володимиру Зеленському з вимогою накласти вето на прийнятий закон який, «позначиться на ефективній протидії корупції в Україні»:

«У разі неподання декларації або зазначення у ній недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних на суму до 8 мільйонів гривень, публічні службовці після сплати штрафу зможуть продовжити перебувати на займаних посадах, оскільки не вважатимуться такими, що притягалися до кримінальної відповідності. Крім того, «Переведення» зазначених діянь з категорії злочинів до категорії кримінальних проступків надає можливість, сплативши штраф, не подати декларацію та приховати набуте в корупційний спосіб майно», — йдеться у листі.

У НАЗК наголосили, що їхня позиція залишається незмінною: за умисне зазначення недостовірних відомостей на понад мільйон гривень посадовців мають ув’язнювати.

Відповідні зміни до законопроєкту незабаром подадуть до парламенту депутати від фракції «Голос», хоча напередодні вони також голосували за компромісний варіант. Це була єдина можливість повернути відповідальність для посадовців, пояснила депутатка від «Голосу» Галина Васильченко:

«Ми голосували, оскільки добре розуміли, що це був єдиний компромісний варіант, на який знайшлися голоси у сесійній залі, але однозначно ми не погоджуємося з відповідальністю, передбаченою документом. Будемо подавати зміни щодо повернення ув’язнення за недостовірне декларування, а також щодо зниження цього порогу, який наразі становить від мільйона гривень».

Ці заяви народних депутатів лише показові, адже усі нардепи зацікавлені у тому, аби уникнути відповідальності за недостовірне декларування, вважає політолог Ігор Рейтерович:

«Вони на камеру казатимуть одне, але глибоко в душі вони виступають за мінімізацію цих ризиків для себе, своїх колег. Цю тему підійматимть у форматі ток-шоу, заяв від політичних партій. Окремі опозиційні фракції «качатимуть» цю тему більше, адже це тиск на владу».

Вуличних протестів з цього приводу чекати не варто, адже більшість суспільства зараз хвилює ситуація із локдауном та підтримкою бізнесу, а от малозрозуміле е-декларування хвилює меншість.

Наразі ж НАЗК та інші антикорупційні органи швидше за все спробують працювати за запропонованою системою, проте надалі законопроєкт все одно доведеться доопрацювати. Однак зміни можуть внести лише у лютому-березні наступного року, вважає політолог Ігор Рейтерович:

«Цей закон не просто компромісний, він надто компромісний. Прийнятий з однією метою — створити ширму, щоби показати світу та суспільству, що в Україні якось вирішується ситуація з антикорупційним законодавством. У будь-якому випадку, до цього питання (щодо посилення відповідальності за недостовірне декларування — ред.) повернуться швидше у лютому-березні, адже законопроєкт тісно підв’язаний до реформи КСУ та до реформ у судовій системі».

Відновлення антикорупційного законодавства — одна з умов співпраці з міжнародними партнерами. Ті наразі взагалі невдоволені тим, як в Україні притягають до відповідальності посадовців за корупцію. Наприклад, посли Великої сімки ще до голосування у Раді, категорично виступили проти послаблення відповідальності за брехню в деклараціях чиновників, про що й повідомили спікеру Ради Дмитру Разумкову під час зустрічі:

Натомість прийняття так званого компромісного законопроєкту не вплине не обіцяний транш від Міжнародного валютного фонду, адже надання грошей залежить від виконання Україною низки умов, пояснює політолог Володимир Фесенко:

«Першу реакцію ЄС ми вже знаємо — там привітали прийняття законопроєкту та відновлення антикорупційного законодавства, але зауважили, що покарання дійсно м’яке. У МВФ також розуміють, що це був єдиний раціональний варіант — влада не пішла на конфлікт із КСУ, а спробувала відновити законодавство, тому зараз прийняте Україною рішення влаштує більшість, але потім до цієї теми можуть повернутися та запропонувати внести зміни».

Протягом місяця міжнародні партнери спостерігатимуть, як в Україні працюватиме новий закон, і після —можуть надіслати свої зауваження. Зараз кількість штрафів посадовцям може навіть зрости, — це буде своєрідний сигнал, що в Україні готові притягувати до відповідальності посадовців та змінювати антикорупційне законодавство. Те ж саме стосується і нещодавньої заяви спікера Дмитра Разумкова, який визнав законопроєкт недосконалим:

«Ця заява була зроблена для міжнародних партнерів: влада визнала, що у нас недосконале законодавство, яке вона готова змінювати. На кшталт: «Ми очікували іншого, але цей законопроєкт дозволить швидко перезавантажити антикорупційну систему, яку зруйнував своїм рішенням КСУ, і рухатися далі. Плюс — це був сигнал групам у Раді, адже інакше голосів на законопроєкт не знайшли», — пояснив політолог Ігор Рейтерович.

Хоч у НАЗК заявили, що своїм рішенням КСУ, а тепер і Рада,  фактично звільнили від покарання посадовців, які у минулих роках подавали недостовірні декларації, притягнути цих посадовців до відповідальності все ж можна буде, але за іншими статтями. Адже посадовців притягують до кримінальної відповідальності саме за наявність у декларації розбіжності між їх доходами та тим майном, що придбав посадовець, каже юрист Євген Крапивін:

«Якщо посадовець не може пояснити джерело походження цих коштів, то його можуть притягнути до відповідальності. Тобто посадовцям все одно доведеться декларувати майно, яке вони декларували раніше, до 2020 року, і пояснювати, як вони його придбали, якщо будуть розбіжності. Простішими словами, загальна сума майна, яка буде подана у деклараціях посадовців все одно досліджуватиметься правоохоронцями, просто підстави для порушення кримінальної справи тепер будуть інші. Але у правоохоронців хоча б буде зачіпка, аби притягнути посадовця до відповідальності».

За словами юриста, недостовірне декларування — це наслідок можливого хабаря або розкрадання коштів. Раніше у Національному антикорупційному бюро (НАБУ), яке зокрема розкриває корупційні злочини посадовців, заявили що через рішення КСУ понад сто кримінальних проваджень стосовно посадовців мають бути закриті, а відтак — винні уникнуть кримінальної відповідальності.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини