В Україні з'явився Музей справедливості: де він і як туди потрапити

Ми часто чуємо слово справедливість. Справедливості хочуть, справедливості вимагають, справедливість обіцяють. Іноді це залежить від того чи уже почалась кампанія, що стосується яких-небудь виборів.

Але є і ті рухи, які допомагають відновити і встановити справедливість незалежно ні від чого. Серед них — міжнародна правова організація Amnesty International. Вони допомагають тим, чиї права порушують, з 1961 року.

Щороку проводять Марафон написання листів. Суть акції у тому, аби люди з усього світу писали листи на підтримку тих, хто зараз перебуває у тюрмах, або їх права порушуються, або вони не можуть знайти справедливості у суді.

Цього року, задля привернення уваги до марафону, Amnesty International та агенція сторітелінгу Platfor.ma створили в Україні Музей справедливості. Туди не треба йти чи їхати, виділяти окремий час і зважати на карантин. Адже цей музей в онлайні. Хто завгодно і коли завгодно може його відвідати.

Креативна директорка Platfor.ma Юлія Саліженко розповідає, що їхнім завданням було зробити так, щоб українці та українки, які далеко від, наприклад, Південного Судану чи Арабських Еміратів, звернули увагу на порушення прав людини і там:

«Ми подумали, що найкращий спосіб зробити людей небайдужими, – це зробити їх співучасниками. Тому потрібен був інтерактивний досвід. Тому ми задумали створити такий Музей Справедливості. Проєкт, який би розповідав про історію боротьби людства за свої права від самого початку і до сьогодні. Також – який би демонстрував, що насправді кожна наша дія щось змінює. Адже часто людям здається, наприклад, що зміниться від того, що я піду на акцію, чи від однієї петиції, чи присутності на мітингу. Насправді змінюється дуже багато і наша задача була це продемонструвати».

Сам музей поділений на 5 умовних залів. Перший називається «Артефакти боротьби» – це ретроспектива в історію правозахисної боротьби. Тут ви прочитаєте, зокрема, про здобуття жінками права голосу, Будинок «Слово» у Харкові, скасування рабства в США та про те саме піаніно з Майдану.

Друга зала — «Ікони справедливості». Тут розповідають про п’ятьох людей, які боролися за свої права та права своїх однодумців. Це Василь Стус, Нельсон Мандела, Роза Паркс, Махатма Ґанді та Еммелін Панкгерст:

«У цьому залі ми розповіли про п’ятьох героїв і уявили, які листи вони могли би написати якби вони самі писали листи на підтримку людей, які потребують справедливості».

Третя зала називається «Історії успіху». Тут йдеться про факти, коли вдалось досягнути справедливості:

«Їх там наведено 7, насправді ж таких історій набагато більше. Ми обрали найбільш яскраві. Мабуть, моя улюблена і, яка вразила мене чи не найбільше, історія про жінку з Сальвадору. Її звати Теодора дель Кармен Васкес. Вся її провина була у тому, що вона народила мертву дитину. А у Сальвадорі діє дуже жорстоке законодавство, що прирівнює народження мертвої дитини до вбивства. Теодору арештували і суд виніс вирок — 30 років ув’язнення. У 2015 році жінка була учасницею Марафону листів, за неї зібрали понад 180 тисяч підписів і влада переглянула вирок. На жаль, не вдалося повністю анулювати термін її ув’язнення, вона таки відсиділа за ґратами 10 років. Але врешті її звільнили».

Любительки та любителі проходити усілякі тести у музеї можуть першочергово йти до четвертої зали. Вона називається «Тест на справедливість»:

«Це такий інтерактивний тест. Його може пройти кожна та кожен і перевірити чи справедливо б оцінили вничок тієї чи іншої людини. В основу цього тесту покладені історії цьогорічних героїв марафону».

П’ята зала розповідає про сучасних героїв цьогорічного марафону. Саме у ній можна підписати листа. Їх згодом зберуть та направлять до урядів кожної з країн. Очікується, що вони матимуть вплив на ухвалення рішень щодо цих людей.

Серед цьогорічних героїнь та героїв українка Валерія Сікал, яка першою у нашій країні наважилася розповісти про сексуальні домагання на військовій службі:

«І після її історії дуже багато жінок почали заявляти про такі самі дії стосовно них. Її історія стала знаковою, бо насправді, на кшталт руху Metoo, вона спричинила цілу хвилю повідомлень жінок про таке ставлення до них на військовій службі. Саме зараз Валерія добивається справедливості для себе і можна підписати листа, щоб її підтримати».

Загалом Марафон написання листів проходить у понад 200 країнах світу. Про те, як обирають героїв та героїнь, нам детальніше розповіла Катерина Мітієва, вона — спеціалістка з медіа та комунікацій Amnesty International:

«Через наш глобальний офіс у Лондоні обирають 10 учасників для яких закликають підписувати листи. З них кожна країна обирає певну кількість і може обрати свого представника. Але ми обираємо не 10, а 8 і один із учасників або учасниць має бути обов’язково з України. Туг грає роль і географічний фактор, також — вид порушення прав людини. Тобто, це мають бути різнопланові порушення у різних країнах, щоб охопити і право на мирні зібрання, і право на свободу слова».

Минулого року по Марафону листів зібрали 7 мільйонів активностей. Це твіти, репости, онлайн-петиції та фізичні листи:

«Якщо говорити про історію конкретної людини, то, наприклад, минулого року за хлопця, якого засудили до смертної кари у Південному Судані, вдалося зібрати майже 800 тисяч підписів. Таким чином вдалося зрушити вирок смертної кари з «мертвої точки». Зараз цю справу має переглядати Верховний суд Південного Судану. Таким чином цього хлопця вдалося врятувати від смертної кари».

Отож, якщо ви хочете допомогти змінити життя конкретних людей: шукайте в інтернеті Музей справедливості, читайте про історію правозахисту та приєднуйтесь до Марафону написання листів. Так ви зробите світ трохи кращим.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS