Інвестняні навряд впораються із вирішенням проблем інвесторів в українських реаліях — Кухта

Інвестняні навряд впораються із вирішенням проблем інвесторів в українських реаліях — Кухта

Верховна Рада ухвалила президентський законопроєкт про інвестиційних нянь. Так мають намір заманити в Україну інвесторів — їм обіцяють прямі угоди з державою, істотні податкові та митні пільги, та супровід інвестиційних менеджерів, які допомагатимуть компаніям у негараздах із податковою, місцевою владою і навіть силовиками. Утім, більшість опитаних нами експертів висловили сумнів, що завдяки «інвестняням» до України масово потягнуться інвестори. Ба більше — дехто з фахівців побоюється, що держава спустошить бюджет на підтримку інвесторів, а у відповідь мало що отримає. Чому ухвалений документ викликає скепсис експертів.

Прийнятий законопроєкт 3760 передбачає дві речі. Перша — іноземним інвесторам нададуть інвестнянь. Друга — інвестори отримають низку пільг від держави.

Які умови для інвесторів

Щоб отримати ці дві речі, інвестори мають відповідати 5-м критеріям. По-перше, компанія має вкласти від 20 мільйонів євро у проєкти з певного переліку галузей. Це промисловість, інфраструктура, логістика, переробка сміття, туризм, освіта, медицина чи спорт. Свій проєкт компанія має реалізувати за 5 років. Третя умова — інвестор має створити щонайменше 80 робочих місць та гарантувати цим працівникам зарплатню на 15% вище середньої у регіоні, де реалізується проєкт. І останнє — від інвестора вимагають, щоби він модернізував об’єкти у рамках проєкту.


Також є перелік компаній, які не можуть претендувати на «інвестнянь» і спеціальні умови — це компанії, які не розкрили інформацію про кінцевого власника; компанії, у яких понад половини акцій належать офшорним компаніям; юридичні особи, де понад 10% акцій належать бенефіціарам із держави-агресора, зареєстровані у Росії, або ті компанії, проти яких Україна запровадила санкції. Усі інші компанії так званий конкурс проходять.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

Однак експертів непокоїть, як саме обиратимуть серед претендентів, якщо буде великий наплив інвесторів. Адже є імовірність, що держава фізично не зможе забезпечити пільгами усіх, хто на них подаватиметься, тому є небезпека кумівства, припускає ексвиконувач обов’язків міністра економрозвитку та керівник політичних питань Київської школи економіки Павло Кухта:

«Теоретично такий ризик є, він завжди є, коли йдеться про пільги від держави, але тут хоча б більш менш прозорий механізм — зрозуміло хто надає ці пільги, тому держава матиме це пояснювати, а далі вже настає політична відповідальність за такі речі».

Не уникнути непрозорого надання підтримки і під час безпосередньої роботи так званих інвестиційних нянь, вважає інвестиційний банкір Сергій Фурса. Він пояснює: обіцяють, що інвестняня супроводжуватиме іноземну компанію через усі складнощі і допоможе вирішити всі питання, пов’язані з реалізацією проєкту. Наприклад, допоможе отримати необхідний дозвіл на будівництво або переоформити землю під нього — чи робитимуть все це в рамках закону (наприклад, без хабарів) і для усіх однаково, лишається під питанням:

«Уявімо, що ви великий інвестор і плануєте відкрити завод, а місцева санепідемстанція та СБУ кажуть: «Дай хабаря, тоді дозволимо відкрити». Тоді ви йдете до інвестиційної няні і вона за задумом має вирішити це питання. Наприклад, дзвонить до того СБУшника і каже: «Я до тебе зараз НАБУ пришлю». СБУшник лякається і завод відкриваються, — теоретично це має працювати так», — каже Фурса.

Щоправда, дещо подібне до інвестнянь в Україні вже діє — із 2016 року підтримкою іноземних інвесторів займався Офіс інвестицій, створений у рамках урядової програми UkraineInvest. Просто цей Офіс тепер легалізували на законодавчому рівні.

На практиці такі менеджери навряд чи впораються із вирішенням проблем в українських реаліях:

«Зазвичай ця няня не дуже може допомогти, бо на місцях посадовці чи силовики впираються і не йдуть на контакт, особливо правоохоронці. На них треба жорстко натиснути, аби ті не захотіли щось «віджати» у бізнесмена. Більш того, посадовці та силовики не дуже реагують, навіть коли центральна влада починає тиснути, тому інвестняні навряд чи допоможуть вирішити ці питання, але принаймні можуть сигналізувати про такі випадки уряду. Інвестняні — це скоріше сигнальна система», — каже керівник політичних питань Київської школи економіки Павло Кухта.

Інвестняні можуть стати у пригоді лише маленьким компаніям, бо у великих компаній є «вагон» юристів. Замість того, аби впроваджувати менеджерів, в Україні треба реформувати судову та правоохоронну систему, тоді сюди прийдуть інвестори, каже виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Ганна Дерев’янко:

«Людям потрібен захист своїх інвестицій, вони це розуміють у широкому сенсі слова: щоби закон виконувався, була комфортна система адміністрування податків, відсутність тіньової економіки тощо. Бо коли є два інвестори, один із яких діє прозоро, а інший — не сплачує податки, і при цьому, має більше прибутку, то це демотивує. Особливо, коли українська влада не реагує на такі випадки, а водночас прозорі інвестори роками вирішують якісь питання із правоохоронцями чи судовою гілкою влади. Іноземні інвестори це все бачать і їхнє бажання вкластися у проєкти в Україн зникає».

Державна підтримка інвесторам — чому це може не спрацювати

Але влада передбачила й інші бонуси, аби заманити на український ринок інвесторів. Ідеться про держпідтримку. Так, іноземна компанія може відшкодувати 30% вартості вкладених в об’єкт коштів. Тобто вклав 20 млн євро — держава повернула тобі 6 мільйонів. Але не на картку. Ідеться про такі форми держпідтримки як податкові пільги, звільнення від податку на прибуток підприємств чи від мит на ввезення нового обладнання. Або ж держава може надавати таким компаніям землю на спеціальних умовах, чи побудувати коштом державного та місцевого бюджетів автодороги, лінії зв’язку, інженерні комунікації, що необхідні для реалізації проєкту. Уся держпідтримка у сумі не має перевищувати ці 30% інвестицій.

Проте навряд такими пільгами можна заманити інвесторів на український ринок, а от спустошити бюджет — цілком можливо:

«Насправді інвесторам ніколи не потрібна державна підтримка чи пільги. Інвестор знає як заробити, єдине, що йому потрібно — аби держава забезпечила захист інвестицій та не перешкоджала веденню бізнесу. Тому дуже часто всі ці державні підтримки в Україні — це спроба олігарха отримати якийсь зиск від бюджету, тому я досить  скептично ставлюся до таких пільг, які нібито мають збільшити привабливість України для інвесторів», — вважає фінансовий аналітик Сергій Фурса

Дехто з представників опозиційних політсил також вбачає в ухвалі законопроєкту намір влади створити преференції для окремих олігархів, наближених до Офісу президента.

«Він і спочатку, у поданому президентом варіанті, був забюрократизованим, спрямованим не на реальне залучення інвестицій в Україну та створення нових робочих місць, а на підтримку окремих платників податків — очевидно, бенефіціарів діяльності цієї влади. Усі прізвища таких «інвесторів» відомі на загал. Що ж, для них епоха бідності точно закінчилася, чого, на жаль, не можна сказати про решту громадян», — написала у Facebook народна депутатка від «Євросолідарності», ексголова комітету з податкової та митної політики Ніна Южаніна.


Нардепка додала, що тепер окремі інвестори можуть розраховувати на те, що держава ледь не повністю оплатить будівництво об’єктів інфраструктури для їхніх проєктів. До того ж, наголошує Южаніна, заявниками можуть бути компанії, до 50% статутного капіталу яких належать особам, зареєстрованим в офшорах. Тож до половини звільнених від оподаткування в Україні прибутків просто виведуть в офшорні зони, і українська економіка не отримає з них ніякого зиску.

Законопроєкт ставить у нерівні умови інших інвесторів, які вже вклалися у проєкти в Україні, додає виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Ганна Дерев’янко:

«Може для деяких інвесторів ця підтримка як зачіпка — типу є додаткові пільги, і я піду в Україну. Проте якщо у країні немає системи захисту інвестицій, то ці пільги надовго не допоможуть. Так, добре, коли така підтримка від держави є, але так само ці пільги можуть викривити ситуацію, створити нерівні умови. Адже ті інвестори, що вже вклалися у проєкти в Україні, таких пільг не отримали».

Дерев’янко додала, що також цими пільгами можуть скористатися українські інвестори у своїх інтересах, які вже знають недосконалості законодавства та правоохоронної системи. При цьому, залишається ризик втратити інвестиції, — якщо інвестор збанкрутує, то держава коштів не отримає.

Тож із експертних думок можна зробити висновок: ухвалений законопроєкт виглядає як так звані милиці — глобально вирішувати проблему влада не хоче (реформувати судову та правоохоронну систему, виведення бізнесу з тіні тощо), бо це довго, а залучити нові кошти треба якнайшвидше, — тому пропонує бонуси для іноземних інвесторів. А також менеджерів — аби допомогти незагартованим інвесторам «продертися» крізь хащі системи ведення бізнесу в Україні і не втратити глузд.

Поки важко сказати, чи спрацює прийнятий законопроєкт на залучення інвесторів, але для справедливості слід зазначити: в інших країнах держава також пропонує низку пільг великим інвесторам, аби ті обрали саме їхню країну для розвитку бізнесу. Є лише одна відмінність: у більшості цих країн уже створені прозорі та зрозумілі умови ведення бізнесу, а правоохоронна та судова система дійсно не просто назви, а діючі органи (принаймні випадків корупції менше).

Якщо в Україні буде так само, то інвесторам не будуть потрібні помічники чи суттєві пільги від держави, а бюджет наповнюватиметься новими надходженнями.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини