Про померлих або добре, або… правду: чому Кернеса вважали одіозним і не проукраїнським політиком?
Про померлих або добре, або… правду: чому Кернеса вважали одіозним і не проукраїнським політиком?
0:00
/
0:00

Про померлих або добре, або… правду: чому Кернеса вважали одіозним і не проукраїнським політиком?

Під час Революції Гідності він засуджував протестувальників та підтримував «Беркут», за його часів на мітинги проукраїнськи налаштованих харків’ян нападали «тітушки», а підконтрольна міській владі міліції не протидіяла. Чим іще запам’ятався Геннадій Кернес?

Мова Геннадія Кернеса була багата на порівняння і метафори. Часто він не добирав слів для своїх співрозмовників та співрозмовниць:

«Де Букрєєва? Жувальну гумку будете жувати разом зі своїми дітьми у «McDonald’s». Бажано, щоб ви її проковтнули. Жувальну гумку».

«Ларченко, перш ніж ви щось зараз скажете, подумайте 10 разів. 10 разів подумайте».

«Ти, Кандауров! Ану встань! Дивися, сучий пес! Я тебе помножу на нуль. Тобі зрозуміло чи ні? Вголос скажи тобі зрозуміло чи ні?!».

«Ти хто такий?! Ти — кнопка!».

Ще Кернес був одним із найзапекліших противників Євромайдану:

«Люди думають, що в країні відбувається захоплення влади. І я теж підтримую таку думку, що в країні зараз певна група радикально налаштованих людей, екстремістів, вважає, що їм усе дозволено. Вони залишаються непокараними».

Називав мітингувальників «майданутими» і говорив про післямайданну владу як про розруху суспільства. Але про все по черзі. Ми зосередимося на кількох, на наш погляд, ключових подіях.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

Отож, 22 лютого, після розстрілів людей на Майдані, у Харкові відбувся організований Кернесом і очільником області Добкіним з’їзд депутатів усіх рівнів півдня і сходу України. На сцені, вбраній у величезні георгіївські стрічки та зірки армії Радянського Союзу, виступали також депутати-регіонали Вадим Колесніченко, Олег Царьов, керівник Оплоту Євген Жилін, який потім братиме участь у боях на Донбасі з боку бойовиків. Кернес просив присутніх про підтримку:

«Ви знаєте, ми коли йшли сюди, ми поговорили один з одним про те, як нам працювати далі. І я хотів би, щоб ви нас підтримали, щоб ми відчували вашу підтримку. Вона нам зараз потрібна».

Час від часу присутні у залі скандували:

«Россия, Россия, Россия…».

На з’їзді оголосили, що до відновлення порядку і законності в Києві місцеві адміністрації сходу та півдня беруть «всю повноту влади у свої руки». Та одразу після з’їзду Добкін і Кернес виїхали до Росії. Проте ненадовго. Наступного дня повернулись.

Того ж 22 лютого 2014 року у Харкові була перша спроба повалити Леніна. На заваді стали антимайданівці, які влаштували під пам’ятником цілодобове чергування. Проти повалення виступав і сам Геннадій Кернес. Ось що він говорив на мітингу антимайданівців 23 лютого:

«По-перше, я хочу вам подякувати за вашу позицію, що ви не залишаєте Харків один на один з тим, що там відбувається (йдеться про активістів Майдану — ред.). Це перше. Також я хочу, щоб ви усі чітко зрозуміли: ті молоді люди, які ховають свої обличчя за тими панчохами з дірками для очей, думають, що їх хтось боїться. Не вони встановлювали цей пам’ятник. Не їм вирішувати долю Харкова, бо вони у нікчемній меншості. У мене до вас велике велике прохання: основна наша з вами задача – це не перетворитися на тих, хто стоїть там».

1 березня відбувся штурм харківської ОДА. До цього з ініціативи Кернеса на площі Свободи провели так званий «мирний мітинг патріотично налаштованих харків’ян» під назвою «За Харків». На цьому проросійському зібранні було кілька українських прапорів, але був і плакат зі словами «Россия помоги!»  та «За Союз с Россией!».

«І коли ви мені показуєте у сторону адміністрації і запитуєте, що там роблять ці молоді люди, я хочу вам пояснити ось що: ці молоді люди не люблять Харків, тому що вони показують свою агресію, вони показують зброю. А я ставлю питання: «У кого вони хочуть стріляти? У кого? В мирних людей?». Ми дамо це зробити? Ні, ми захистимо наш Харків!», — говорив зі сцени Кернес.

По закінченню учасники мітингу пішли захищати Харків до облдержадміністрації. Використовуючи сльозогінний газ, палиці та травматичні пістолети спільно із завезеними «тітушками» почали штурм будівлі, яку контролювали представники Самооборони Майдану та «Правий сектор».

Активісти Євромайдану перший натиск учасників мітингу «За Харків» відбили, однак пізніше «тітушки» захопили будівлю, де побили активістів. Людей виводили під зневажливі вигуки натовпу, змушуючи ставати на коліна.

Кернес заявив, що бійку спровокували активісти Євромайдану:

«З боку тих, хто захопив адміністрацію, у сторону пасажирського транспорту кинули чи вибуховий пакет, чи шумову гранату. Тому я вважаю, що той, хто хотів провокацій, з боку тих, хто блокував адміністрацію, їх отримав».

Також Геннадій Кернес в інтерв’ю одному з українських телеканалів називав людей, які виходили на Майдан, «майданутими». Але одразу сам себе виправляв і казав, що прихильників Майдану є два типи.

«Сьогодні відбувається протиправна, безкарна робота зі сторони радикально налаштованих людей. У тому числі я ввважаю, що якщо наші прізвища, як от конкретно моє прізвище, звучить на Майдані у негативному світлі, то я можу сказати про негатив у стосунку до таких самих «майданутих» людей, які стоять на Майдані, отримують за це гроші. Так, там достатньо людей, які стоять заа ідею. Люди, які стоять на Майдані, і «майдануті» — це дві різні людини. Наприклад, Луценко — «майданутий».

Однак по закінченню Революції Гідності Кернес змінив свою риторику щодо нової влади:

«Те, що стосується моєї співпраці з новою владою… Ви знаєте, сьогодні лише формується нова влада і вони декларують те, що демократичним шляхом та європейськими цінностями будуть наводити лад. Я ще раз повторюсь: ворогів треба робити друзями».

Рік потому у річницю Революції Гідності у Харкові проходила хода на підтримку єдності України. Попереду колони йшов 15-річний Данило Дідік. Невдовзі після початку пролунав вибух. Данило отримав тяжку черепно-мозкову травму і впав у кому. Наступного дня, не приходячи до тями, одинадцятикласник помер. Тоді від вибуху протипіхотної міни загинули ще троє учасників ходи: 18-річний студент Микола Мельничук, 37-річний підполковник поліції Вадим Рибальченко, 52-річний вчений Ігор Толмачов.

У 2018 році міський голова Геннадій Кернес заявив, що на будівлі школи, де навчався Данило, встановлять пам’ятну дошку. Два роки потому її так і не встановили.

Обвинувачених в організації теракту трьох нападників, яких перед тим засудили до довічного ув’язнення, видали Росії під час обміну 29 грудня минулого року.

Підозрюваним у вчиненні злочину щодо активістів Майдану був у свій час і сам Кернес. Лише у 2018 році, після 4 років слідства, справу щодо нього та двох його охоронців, закрили. Їх підозрювали у викраденні та катуваннях двох активістів. За роки у справі було 75 засідань.

Сьогодні за інформацією поліції, на прощання з Геннадієм Кернесом у Харкові прийшло близько 110 тисяч людей.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини