ЄДІСТ допоможе Україні позбавитись пересадки органів поза чергою

В Україні з 1 січня запрацювала Єдина державна інформаційна система трансплантації органів та тканин. Її створення міністр охорони здоров’я Максим Степанов назвав важким викликом минулого року. За його словами, без неї системний розвиток трансплантації в Україні був би неможливий.

Ще у квітні 2018 року на створення Єдиної державної інформаційної системи трансплантації виділили понад 26 мільйонів гривень. У квітні цього року вона мала запрацювати у тестовому режимі, але через те, що не встигли підготувати нормативну базу та відповідальний орган управління, запуск відклали до січня 2021 року.

Єдина державна інформаційна система трансплантації органів та тканин, скорочено ЄДІСТ, поєднає донора та реципієнта, вона повинна допомогти процесу трансплантації бути більш результативним, оперативним та виключити можливість оперувати поза чергою.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

Наразі відомо, що тривають формальні дії щодо передачі від міністерства охорони здоров’я повноважень бути адміністратором системи Українському центру трансплант-координації.

Кожен медзаклад України, де проводять трансплантацію, має свого трансплант-координатора. Ці люди забезпечують зв’язок між усіма учасниками процесу трансплантації. За словами такого координатора з Інституту Шалімова Володимира Шелеста до 6 січня лікувальні заклади мають подати інформацію про своїх координаторів, аби ті надалі вносили до системи інформацію про реципієнтів. Тобто тих людей, які потребують пересадки:

«Якщо я правильно розумію, то до 6 січня Українськи  центр трансплант-координації попросив про трансплант-координаторів лікувальних закладів. То я так розумію, що до 6 січня мають лікувальні заклади подати ці дані і після цього координатори, які подали свої дані, отримають доступ до системи».

Цю ж інформацію нам підтвердив і виконуючий обов’язки голови Українського центру трансплант-координації Дмитро Коваль:

«Перед Новим роком до всіх центрів трансплант-координації відправили запити щодо подання заявок від керівників цих Центрів трансплант-координації з контактною інформацією про трансплант-координаторів. На підставі цих заявок (від якихось вже є, від якихось ще чекаємо) формують логін та пароль унікальні. Також центри поінформовані, що користувачі, тобто трансплант-координатори, повинні мати електронні підписи. Тому що будь-які дія в ЄДІСТі логується, тобто записується у спеціальні журнали. Буде зрозуміло хто, коли і яку інформацію змінив».

Дозвіл на пересадку органів може дати сама людина за життя, або її родичі, після смерті пацієнта:

«Один варіант, коли людина сама зробила прижиттєву заяву про те, що вона готова бути донором. Або — що не готова. Другий варіант — це коли родичі дали таку згоду. Якщо прижиттєвої заяви немає, то транспланткоординатор йде і намагається спілкуватися  з родичами. Якщо вони згодні, то тоді запускаються логістичні процеси пов’язані з підтвердженням інфекційної онкологічної безпеки донора. Тобто, йому робляться потрібні аналізи. Результати вносять до картки донора в ЄДІСТі. І після того як всі аналізи зробили. Результати внесли, ЄДІСТ здійс6нює пошук пари донор-реципієнт. І коли пара знаходиться Центра трансплантації викликає реципієнта, який досі перебував в очікуванні, і реципієнт повинен прибути до клініки впродовж 5-6 годин».

Уточнити усі дані реципієнтів у системі планують до 15 січня. Тобто, закріпити кожного пацієнта за конкретним центром. Досі пацієнти реєструвались у кількох медустановах, аби мати більші шанси на пересадку. Серед таких і Руслана Кравченко. Вона з 2018-го року у черзі на пересадку нирки. Досі що три місяці упродовж 2 років їздила до Білорусі, на здачу аналізу крові задля оновлення у базі даних пацієнтів, він вартує 300 доларів. Якщо система запрацює, то їй уже не потрібно буде їздити далеко, вона зможе це робити у найближчому для неї центрі і безкоштовно:

«Я почала у грудні збирати документи на Львів, через те що, зараз в Україні найбільше трансплантацій проводять таки у Львові. І саме координатор у Львові сказав мені їхати у Львів. Мені переслали перелік аналізів та обстежень, які потрібно зробити, і вже з повним пакетом їхати до них. І ось наприкінці грудня я знову дзвонила до координатора і уточнювала чи все таки мені їхати до них, чи я можу стати по місцю проживання в Києві. І вони порадили все таки їхати у Львів, Тобто наскільки я розумію система все таки не зовсім досконала».

Орієнтовно у рік трансплантації потребують 5 тис українок та українців. Щодня не дочекавшись операції помирають 9 людей.

Про те скільки операцій проводять у середньому в Європі нам розповіла детальніше Ірина Заславець, засновниця громадської організації «Всеукраїнська платформа донорства «iDonor»:

«23 трансплантації на один мільйон населення це середньоєвропейський показник. Відповідно, в Україні мало б бути майже 100 трансплантацій нирок на рік, десь 500 трансплантацій печінки та і десь по 200 трансплантацій серця і легень».

За даними МОЗу, минулого року в Україні провели 9 пересадок серця, 20 печінки, та 94 пересадки нирки. Лідером же трансплантації у Європі є Іспанія. У них на мільйон населення проводять 72 трансплантації. В Україні минулого року загалом провели 118.

Важливий факт на якому наголошує Ірина Заславець – операція з трансплантації в Україні повністю сплачується державою.

Проводять їх за американською моделлю. Саме Штати перші у світі за кількістю та якістю пересадок органів. Цьогоріч МОЗ розраховує провести не менше 250 операцій з трансплантації органів.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS