«Отруєне зерно залишається лежати на полях і несе загрозу для інших птахів»— директор «Асканії-Нової» про загибель двох сотень журавлів у заповіднику

«Отруєне зерно залишається лежати на полях і несе загрозу для інших птахів»— директор «Асканії-Нової» про загибель двох сотень журавлів у заповіднику

Майже дві сотні червонокнижних журавлів знайшли мертвими на території заповідника «Асканія-Нова» на Херсонщині. За фактом загибелі птахів поліцейські відкрили кримінальне провадження – припускають, що журавлі могли загинути через отруєне зерно, а директор заповідника здогадується, яку речовину могли використовувати при обробці полів.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

У біосферному заповіднику імені Фальц-Фейна «Асканія-Нова» протягом минулого тижня померли близько 190 сірих журавлів, які занесені до Червоної Книги України. І це не остаточні цифри – трупи птахів досі знаходять на території заповідника, пояснює директор Віктор Гавриленко:

«2 січня, оглядаючи у підзорну трубу Великий Чапельский під, побачив, що у центрі – біля ставка, де зазвичай журавлі зупиняються на ночівлю, перебуває зграя журавлів. Вони дивно себе поводили – були насуплені, згорблені, кволі. Я поїхав туди й побачив, що вздовж берега лежать тіла птахів та помираючі журавлі. Ще частина журавлів відлетіла неподалік від цього місця. Виклакили Чапленське управління Держспоживслужби – за 1,5 години вони прибули. У перший день знайшли 46 загиблих птахів, на наступний – 39, потім 52, потім знаходили мертвих птахів, але вже в меньшій кількості».

Гавриленко каже, що спочатку вирішили, що журавлі померли через пташиний грип – наприкінці року цю хворобу виявили в одному з домогосподарств на Херсонщині. Проте потім цю версію відкинули, бо симптоми у птахів були інакші, аніж при грипі – це встановив ветеринар. Пізніше поліція відкрила  кримінальне провадження за статтею 239 – «забруднення або псування земель», розповіла речниця Нацполіції у Херсонській області Тетяна Пшонь:

«У ході моніторингу соціальних мереж співробітниками поліції був виявлений факт вимирання червонокнижних птахів у заповіднику «Асканія-Нова». Однією з версій слідчих є те, що журавлі могли харчуватись зерном, обробленим хімікатами, яке посіяне фермерами на навколишніх полях для боротьби з гризунами. Усі трупи птахів та зерно з місцевих полів направили на дослідження».

За словами речниці, результати експертизи будуть відомі щонайменше через місяць:

«Такі дослідження довготривалі, у Херсоні їх не проводять, тому направили зразки до Києва».

В обласному управлінні Держспоживслужби вже повідомили, що журавлі загинули через отруєння, розповів виконувач обов’язків начальника Михайло Опанащенко в етері 112 каналу:

«Є вміст миш’яку, фосфіду цинку, нітрату, нітритів, натрію хлористого граничнодопустимих концентрацій у внутрішніх органах та м’язах птахів. Це свідчить про те, що журавлі їли їжу, в якій були присутні шкідливі речовини та отрута. Яким чином таке сталося – встановить поліція».

Директор біосферного заповідника Віктор Гавриленко припускає, що отруту – біля  селища Асканія-Нова і села Ясна Поляна  – розкидали місцеві фермери, які обробляли таким чином поля від гризунів. Робітники, що розкидували отруту на полі, ймовірно, належать одному із місцевих підприємств, каже Гавриленко: 

«На двох полях, у буферній зоні заповідника, ми знайшли просипане зерно, яким зазвичай труять гризунів. Витримавши паузу в декілька днів, 6 січня, навідалися туди знову. На полі біля Ясної Поляни побачили трактор, з якого розкидали отруєнне зерно. Ми викликали працівників Державної служби охорони, проте працівники з трактору відмовилися показувати документи. Побоюючись, що працівники втечуть, викликали поліцію. Правоохоронці вже встановили, що за підприємство проводило обробку поля».

Директор заповідника здогадується, яку саме речовину використовували працівники підприємства, проте назвати її поки відмовився – чекає на лабораторне підтвердження:

«У мене є припущення, що це за препарат та якої він дії, але потрібне ще лабораторне підтвердження, тому я цей препарат не називаю. Хоча один з працівників з тієї групи, що обробляв поле, назвав цей препарат, – сказав Гавриленко. – Потрібно робити перевірку усіх підприємств, що оточують біосферний заповідник, але немає простого механізму, який дозволить це зробити – потрібна постанова суду, відповідні підстави. На жаль, в Україні немає системного контролю за використанням сильнодіючих речовин, які можуть нанести шкоду природі. Крім того, ми настільки вже захищаємо права підприємців, що вони вже роблять, що хочуть».

Він додає, що через недосконалі процедури, поліцейським доводиться вкотре фіксувати факти смерті птахів чи збирати дані для експертиз, що значно знижує оперативність та шанс знайти винуватців, вважає директор заповідника:

«Замість того, аби йти у Каховський район – шукати тих людей та поля, де розсіяне отруєне зерно – третій день збирають дані для експертиз, аби встановити – чи дійсно журавлі померли від отруєння. Та це вже по всіх телеканалах показали! А ми сьогодні знову півдня витратили фіксуючи факт загибелі! І найгірше – без цих процедурних питань ми дійсно потім не зможемо подати до суду», – зазначає Гавриленко.

Місцева влада запевняє, що при обробці полів фермери використовували лише речовини, затверджені законодавством. Тобто якщо ці речовини й завдають шкоди іншим тваринам чи птахам – то незначної:

«Препарати ми пропонували ті, які безумовно дозволені в Україні. Якщо препарати передбачені відповідним ДСТУ, законодавством України, які можуть бути використані для відповідних гризунів, то вони може і мають якийсь вплив на інших, але не значний. Не може бути», –  сказала заступниця директора департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА Маргарита Степанова журналістам Суспільного.

У заповіднику ж кажуть, що раніше вже фіксували випадки отруєння, щоправда – не масові:

«У нас минулого року загайнула пара ороланів білохвостів, які влаштували гніздо в буферній зоні, на межі заповідника. Так-от самка лежить і досі там – її ніхто не може зняти, а самець загинув у поду. Навесні самець приніс отруєного журавля, яким отруїлися і він, і самка. Це був одинокий випадок, тому його теж нікуди не «приклеїш». Тут дуже скадно буде довести, що з якого поля фермера це взято, бо я думаю, що полів з таким отруєнним зерном багато», – розповів директор біосферного заповідника ім. Фальц-Фейна «Асканія-Нова» Віктор Гавриленко.

Сірий журавель занесений до Червоної книги України, і за постановою Кабміну кожна його особина оцінюється в 15 тисяч гривень. За попередніми підрахунками збитки, завдані державі, становлять понад 2,8 мільйона гривень: 

«Зграя журавлів тепер розстроєна – батьки з дітьми були у тому поді.Це пізня зграя, журавлі, які прибули з північних широт –  Білорусь, Фінляндія, Швеція. Ці журавлі не перебувають на балансі нашого заповідника, але вважаються нашими, бо потрапили на нашу територію і ми повинні їх захищати», – каже директор біосферного заповідника ім. Фальц-Фейна «Асканія-Нова» Віктор Гавриленко.

Гавриленко припускає, що тепер через отруєне зерно можуть постраждати й інші види птахів – наприклад, фазани та куріпки, адже зерно із буферної зони так і не прибрали. 

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини