ЄСПЛ визнав, що Росія дискримінує права кримських татар на анексованому півострові

Європейський суд з прав людини визнав, що Російська Федерація встановила контроль над Кримом ще до так званого «референдуму. Суд також вважає прийнятними скарги України на дискримінацію щодо кримськотатарського населення.

Відповідне рішення опубліковано на сайті ЄСПЛ.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

У документі говориться, що Росія наполягала на тому, що ефективний контроль над півостровом почала здійснювати тільки після 18 березня 2014 року, коли Крим «увійшов до складу» РФ на підставі «референдуму» та «договору».

Однак ЄСПЛ встановив наявність достатніх доказів, що Росія контролювала Крим як мінімум з 27 лютого 2014 року.

Суд зазначає, що попри те, що війська Чорноморського флоту РФ на півострові не перевищили встановлений ліміт у 25 000 осіб, чисельність військових зросла майже у два рази з приблизно 10 000 наприкінці січня 2014 року до близько 20 000 в середині березня.

На думку ЄСПЛ, посилення військової присутності Росії в Криму було значним.

Суд взяв до уваги, що уряд Росії не оскаржував твердження про перевагу свого угруповання в Криму над українською армією технічно, тактично і військово. Також російська сторона жодним чином не виправдала таке різке зростання військової присутності.

«Більш того, збільшення відбулося без згоди або співпраці з українською владою, про що свідчать дипломатичні комюніке, що заперечували проти розгортання військ», – йдеться у рішенні.

Крім того, всупереч доводам російської сторони про нібито «пасивне спостереження» Україна надала докладні відомості про те, як російські військові брали участь у блокаді та роззброєнні військовослужбовців Збройних сил України.

Також ЄСПЛ звернув особливу увагу на заяви президента Росії Володимира Путіна. Перша – на нараді з керівниками силових структур у ніч з 22 на 23 лютого 2014 року, коли він заявив, що прийняв рішення «розпочати роботу з повернення Криму Російській Федерації».

Друга – в інтерв’ю від 17 квітня 2014 року він прямо визнав, що Росія «роззброїла військові частини української армії та правоохоронні органи» і що російські військовослужбовці підтримали «кримські сили самооборони».

Суд також вважає прийнятними скарги уряду-заявника (Україна) як заявника на дискримінаційні правові та адміністративні заходи щодо кримськотатарського населення, зокрема:

• численні повістки кримським татарам з боку поліції й прокуратури Криму;
• порушення кримінальних справ проти кримських татар;
• заборона на трансляцію кримськотатарських телеканалів;
• заборона публічних зібрань;
• обмеження свободи пересування;

У результаті перетворення адміністративного кордону між Кримом і материковою Україною в державний кордон торкнулися «особливо кримськотатарського населення», пише член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

У зв’язку з цим було зроблено посилання на кілька випадків, в яких кримським татарам було заборонено в’їзд на територію Криму протягом декількох років. На підтримку вони спиралися, зокрема, на резолюцію 2133 (2016) ПАРЄ (параграф 8) і інформацію, що міститься у звітах міжурядових і деяких місцевих НУО, а також на статті в ЗМІ.

У рішенні зазначається, що уряд-відповідач (РФ) не представив жодних контраргументів по суті скарг з цього пункту.

Нагадаємо, що міністр юстиції України Денис Малюська повідомив, що Європейський суд з прав людини прийняв справу України проти Росії щодо окупації Криму та перейшов до розгляду по суті.

Україна у цій справі просить суд визнати порушення Росією наступних статей:

• про право на життя;
• про заборону катування;
• право на свободу та особисту недоторканість;
• право на справедливий суд;
• право на повагу до приватного і сімейного життя;
• про свободу думки, совісті й релігії.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS