Деякі з літніх людей перебувають у таких приватних установах недобровільно — працівниця Уповноваженої Верховної Ради з прав людини

Деякі з літніх людей перебувають у таких приватних установах недобровільно — працівниця Уповноваженої Верховної Ради з прав людини

Деякі з мешканців приватних будинків для літніх людей перебувають там недобровільно, тобто договори щодо надання соціальних послуг укладаються із родичами, а не з цими літніми людьми. Хоча йдеться, здебільшого, про дієздатних людей.

Про це в ефірі Громадського радіо розповіла працівниця департаменту з питань реалізації Національного превентивного механізму секретаріату Уповноваженої Верховної Ради з прав людини Олена Темченко.

«У нас були випадки під час моніторингових місій до таких установ, коли такі літні люди просили нас повернути додому. Таких випадків було не багато і власник установи одразу на них реагував, щоправда, іноді все ж доводилося викликати поліцію. Зокрема, це стосується реабілітаційних центрів для людей із залежностями», — каже Темченко.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

Вона додала, що на Рівненщині в одного з мешканців такої установили виявили побої. На місце викликали поліцейських.

«Через те, що власники таких приватних будинків не надають інформацію до реєстру надавачів соціальних послуг, створеного Міністерством соціальної політики, то немає контролю за діяльністю таких установ. Хоча такий контроль мають здійснювати органи соціального захисту. Тому діяльність таких будинків мають врегулювати на рівні законодавства, бо поки перевіряти їх не може навіть місцева влада. Унаслідок цього у таких установах відбуваються порушення прав людей, які в них перебувають», — зазначає Темченко.

На початку 2020 року, за реєстром, таких приватних установ у країні було лише 5, хоча по факту — значно більше, адже лише 52 такі  установи перевірила протягом року моніторингова група Офісу омбудсмена.

«Лише в одному з 52 установ був ліфт, а сходи були завузькі для того, аби маломобільні люди могли спуститися, тому більшість із них навіть не виходили на вулицю. Такі умови створюються через те, що підприємці орендують звичайні будівлі, не пристосовані для розміщення у них маломобільних людей», — пояснює Темченко.

Власники таких установ знають, що у їх закладах порушуються права людей та немає належних умов, тому іноді навіть не допускають моніторингові групи для перевірки закладу. Крім того, українське законодавство навіть не передбачає відповідальності за неналежне надання соціальних послуг такими закладами:

«Фактично, ці заклади реєструються як ФОП та надають послуги відповідно до підприємницької діяльності. Такі заклади мають працювати, і серед них є багато дійсно хороших, проте чинне законодавство унеможливлює діяльність таких установ, тому потрібно внести зміни щодо контролю та відповідальності за надання соцпослуг», — пояснює Темченко.

Нагадаємо, на Харківщині правоохоронці виявили 32 приватні заклади, які працювали незаконно.

Перевірки таких закладів по всіх областях ініціювали після пожежі у приватному будинку для літніх людей у Харкові, унаслідок якої загинули 15 літніх людей. Прокуратура з поліцією затримали чотирьох людей, причетних до організації та функціонування приватного будинку. Уряд створив державну комісію, яка встановить остаточні причини пожежі, її очолив міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов.

23 січня оголосили всеукраїнським днем жалоби за загиблими у пожежі у Харкові, 22 січня — днем жалоби у Харкові.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини