Акція «Проєкт : правопису-2019 бути!» відбулась під ОАСКом. Фото: Мар'яна Чорнієвич/Громадське радіо
Під стінами Окружного адмінсуду Києва студенти та студентки провели акцію на захист проєкту нового українського правопису, що діє з травня 2019 року. Нагадаємо, що ОАСК скасував постанову уряду, про «Питання українського правопису». За інформацією пресслужби суду, Кабінет міністрів при її ухваленні діяв поза межами своєї компетенції та з порушенням законодавства. Однак досі у реєстрі судових рішень цієї справи немає.
Раніше виходили на захист мови, сьогодні ж вперше вийшли захищати правопис. Близько 50 студенток, студентів, їхніх викладачок та інших небайдужих до ситуації, що склалась навколо правопису, прийшли зранку до стін Окружного адміністративного суду Києва, де головує сумнозвісний Павло Вовк.
Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті
Більшість з присутніх — студенти. Тому я одразу запитала у тих, хто у меншості, чому ж вони у цей морозний ранок понеділка перед роботою ще й вирішили завітати до ОАСК.
Жінка у довгому темному пальті, з сумкою через плече і пакетом у руці, тримає плакат зі словами «Портнов! Тобі літера ґ поперед дупи стала?». Її звуть Олена, професійно вона безпосереднього стосунку до мови не має, працює менеджеркою Каже, що прийшла перед роботою, бо вболіває за мову. Вона вважає, що українська повинна мати своє розмаїття:
«Ви розумієте, я прийшла перш за все тому, що вважаю, що не такий «видатний філолог і лінгвіст» як Портнов взагалі має вирішувати в цій країні, якому правопису тут діяти. А своїм плакатом я хотіла сказати лише те, що якщо він не філолог, не лінгвіст.
А якщо так переймається питанням українського правопису, напевно, український правопис йому десь дуже глибоко болить. Хтось каже, що це ми знищуємо чистоту української мови, скажімо на користь якихось діалектів. Але я кажу, що мова жива, вона має розвиватись. Я вважаю, що ми відновлюємо втрачене».
Ілля Гончарук уже представляє тутешню більшість. Він – майбутній режисер-аніматор, навчається в університеті імені Карпенка-Карого, займається створення короткометражних фільмів. На його думку, проєкт нового правопису не ідеальний, але значно кращий, ніж той, що був.
«Річ у тім, що деякі люди думають, що це якийсь діалектизми влетіли в мову чи що. Але якщо будь-хто хоча б раз відкриє українські книжки початку ХХ століття, навіть видані у Радянському Союзі, то побачить і оці радости, чести і т.д.. Це справді поширена в українській мові.
Коли мова вже заходить про діалектизми, то чомусь усі забувають, що, наприклад, наросток «від» – як у слові «відійти» – поширений був виключно на південному заході, тобто на Галичині. А тепер ми усі ним послуговуємось. Старі автори казали «одійти», «одібрати». Чомусь це нікого не турбує. Люди банально просто не знаються на ситуації, починають оце: «Або діалектизми, або ні». Водночас прикро, коли в цій ситуації зацікавлені люди для яких українська не є ні рідною, ні важливою».
Ілля також розповів, що саме завдяки новому правопису змінив і у своїй мові.
«У своїй мові я виправляв суржик, московський вплив, слідкував аби не «фикати». Подекуди я намагаюсь «хвикати», тобто заміть «ф» вимовляти «хв». Комусь це може видатися якимось «селюцтвом». Але українська мова належить до індоєвропейських мов, вони не мали звуку «ф». Українська була однією з тих європейських мов, які якнайдовше не мали цього звуку. Я не вважаю це недоліком, я вважаю це унікальною рисою української мови».
Слово брала і завідувачка кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія» Наталія Ясакова. Новий український правопис докторка філологічних наук називає поверненням до власної суті.
«Тут дивне місце і час для філологічних дискусій. Тому я не говоритиму про закінчення «и» чи «і», «солі» чи «соли», не говоритиму про голосні чи приголосні, як от «аудиторія» чи «авдиторія». Тим паче, що новий варіант правопису дає можливість обирати.
Я говоритиму ширше, про контекст. Ми стоїмо під судом, який має брудну репутацію навіть на тлі усіх інших судів. Ми знаємо історію українською мови, темні сторінки якої не дають змоги бути впевненими у її майбутньому. Так, правопису є спротив, бо ми звикаємо до чогось, бо людина лінива істота, не хочеться вчитися новому! Але треба повертатися до власної суті!».
Уже традиційно окремої уваги на акціях заслуговують написи на плакатах. Серед найцікавіших: «Сьогодні ОАСК скасував правопис – 2019; завтра – ОАСК скасував теорему Вієта». Зазначу, що цю теорему використовують для розв’язання зведених квадратних рівнянь. Але повернемось до мови.
Отож дівчина, яка тримає цей плакат – це Еліна Новохацька, родом з Криму. Розповідає: коли на початку 2000-х настав час йти до школи, а батьки віддали її до україномовного класу, то усі в оточенні дивувались. Адже такі класи були швидше явищем експериментальним, аніж звичним. Водночас поза уроками дівчина все ж спілкувалась російською. На українську повністю перейшла торік. Закінчила в окупованому Криму університет, через 5 днів після випускного переїхала до Києва.
«Найскладніше давалось те, що деякі конструкції російською мовою просто калькувала на українську. Але насправді через те, що в мене є якийсь бекграунд, бо я вчилась українською, то найскладніше було все ж перейти у родині чи між друзями.
Бо всі звикли до твоєї мови, а потім ти в один момент її змінила. Відчувала себе спочатку ніяково, коли всі в оточенні російськомовні, а ти україномовна. Але «Борітеся — поборете!». Зараз вже і мої друзі перейшли на українську».
Організували акцію «Проєкт : правопису-2019 бути!» учасниці та учасники студентської спільноти Могилянки «Спудейський вісник». Вони щотижня видають свій щотижневик у якому пишуть статті на суспільні та наукові теми.
Студент 3 курсу спеціальності філологія германських мов та літератур Сергій Фірак розповідає, що сьогоднішнім зібранням вони не обмежаться. Планують підтримувати розвиток ситуації з правописом не лише у медіа та студентському середовищі. Кажуть, їх уже підтримали режисер Ахтем Сеїтаблаєв, акторка Ірма Вітовська, письменниця Оксана Забужко. Також Сергій поділився, що йому найбільше до вподоби у теперішньому правописі.
«Мені подобається використовувати фемінітиви. Подобається, що це нарешті унормовано, що це тепер не лише у розмові застосовується, а й у тексті».
Відомий нині у молодіжних колах студент та блогер Данило Гайдамаха під час свого виступу зауважив, що сьогоднішні закиди до того, що новий правопис політизує, сполячує мову чи не дає їй розвиватися природним шляхом — абсурдні. Українська завжди, каже «Чорнобровий», природно розвивалась і розвивається тепер.
«Якби у 1933 році вбивствами та репресіями розвиток мови не перервали, ми б з вами і «етер» вже давно говорили, і «проєкт», і літеру «ґ» у нас би ніколи не забрали, і кличний відмінок у нас завжди був би. Але ми повернули «ґ», повернули кличний відмінок, повернемо і ці норми!»
Під час акції поміж виступами читали вірші. Зокрема, вірш Івана Малковича «Свічечка букви Ї»: «Кажуть дитино, що мова наша — солов’їна, гарно кажуть, але затям собі, що колись можуть настати й такі часи, коли нашої мови не буде пам’ятати навіть найменший соловейко, тому не можна покладатися тільки на солов’їв, дитино».
Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS