Отож на наступні п’ять років телеканалам «112», NewsOne та ZIK заборонили виробляти телепродукт. Наразі невідомо, чим закінчиться історія з накладанням санкцій на активи їх бенефіціара.
Медіахолдинг «Новини», до якого і входять ці телеканали, належить Тарасу Козаку, народному депутату від партії «ОПЗЖ». Ввечері 2 лютого на засіданні Ради національної безпеки та оборони 17 з 19 її членів підписались у документі про запровадження санкцій щодо Козака.
Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко говорить, що такими діями, коли впроваджують санкції, але немає жодного рішення суду, ЗМІ та журналістів позбавляють механізму захисту. А також, що таке вилучення телеканалів не характерне для демократичних країн.
«Створений прецедент, який у майбутньому може мати такі наслідки: безвідносно хто буде в Україні президентом, якою буде політична коаліція, але через збір підписів високопосадовців знову ж можуть бути заборонені й інші канали, сайти тощо.
Це не характерно для практики демократичних країн. І тому зараз дискусія йде не про політичні симпатії до власників, темних сил, а про право українських ЗМІ на захист як такий. Це не та практика ухвалення рішень щодо діяльності журналістів, свободи слова, яка прийнята у цивілізованих країнах».
Іншу думку висловлює Отар Довженко, керівник моніторингового центру громадської організації «Детектор медіа». На його думку, ці канали не про свободу слова, вони навпаки зловживали нею.
«Свободи слова усе це не стосується ніяк взагалі. Оскільки ці медіа фактично і не були медіа, вони не дотримувалися жодних стандартів. Вони практично у кожному своєму матеріалі порушували всі можливі пункти етичного кодексу. Інакше кажучи — вони всіляко зловживали тією свободою, яку демократія і демократичний устрій надає медіа. Робили це в інтересах проросійських політиків, поширюючи російську пропаганду. Вони самі є порушниками принципу свободи слова».
Телеканали, пояснює Довженко, самі є порушниками тієї суспільної угоди, яка дає медіа можливість вільно почуватися і поводитися у суспільстві, і висловлювати, серед іншого, критичні судження.
«Оскільки їхні критичні судження були не просто не об’єктивними, а спрямованими на просування політичних інтересів їхніх власників. Численні дослідження, досить точні та кількісні, показують, що ці телеканали відповідальні більше ніж за половину прикладів поширення російської пропаганди в українському медіапросторі. Думаю, що їх можна розглядати просто як інформаційну зброю Росії».
Численні противники цих санкцій у своїх дописах та виступах посилались на те, що у Законі про санкції немає положень, які можна було б застосувати до громадянина України та юридичної особи, зареєстрованої в Україні. Але, за словами Миколи Марченка, кандидата юридичних наук та співавтора цього закону, підстав застосування персональних санкцій до Тараса Козака є аж дві.
«У статті 2 Закону України «Про санкції» є положення, які передбачають санкції проти осіб, які сприяють інформаційній присутності в медіаполі держави-агресора. Крім того, є п.25 ст.4, який передбачає фактичну можливість накладення інших санкцій, які відповідають загальним принципам цього закону та Конституції. Тому ці санкції відповідать вищеназваному закону».
Закон про санкції, пояснює експерт з конституційного права, є гнучким.
«Ми спеціально виписували його достатньо гнучким для того, щоб можна було застосовувати персональні санкції до максимальної кількості фізичних та юридичних осіб, так чи інакше пов’язаних з інтересами РФ».
Також Микола Марченко зауважив, що у цьому указі Володимира Зеленського обґрунтування щодо необхідності цих санкцій взяті з постанови Ради, зареєстрованої ще у 2017 році.
«У 2017 році Верховною Радою з ініціативи нардепа Андрія Левуса була прийнята відповідна постанова ВР щодо обмежень дільності проросійських ЗМІ і звернення до президента з проханням накласти санкції. Відповідно в указі уже Володимира Зеленського реалізовані положення, визначені тією постновою. І звідти повністю взято обґрунтування необхідності санкцій щодо медіахолдингу Тараса Козака і Віктора Медведчука».
Надалі, припускає Марченко, медіахолдинг «Новини» може звернутися до Касаційного адмінсуду у складі Верховного суду.
«Перспектив задоволення такого позову я не бачу. Можуть спробувати на початку йти через скандальний ОАСК, але перспектив не бачу. А подача до Європейського суду справ людини чи до Конституційного суду — процеси тривалі, тяжкі. Ці медіагрупи зазнають збитків і зменшення свого медіавпливу через застосування щодо них персональних санкцій проти Тараса Козака».
Також видання «Дзеркало тижня» опублікувало інформацію з власних джерел, що підставою для санкцій проти Козака стали постачання вугілля з ОРДЛО. Спецслужби України начебто провели розслідування, під час якого встановили, що схеми з постачання вугілля з окупованих територій, сприяють фінансуванню тероризму. Микола Марченко ж пояснив, що, опираючись на це, далі санкції можуть застосовувати до будь-якого активу Козака. Але зважаючи на обґрунтування указу президента, іншою підставою все ж є діяльність його медіахолдингу.
Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS