facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Коли сказала продавчині, яка розмовляла російською: «Вибачте, пані, я не розумію», треба було бачити її лице» — як в Україні відбувається українізація

1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хв

Згідно з законом про мову, з 16 січня українська у сфері обслуговування повинна бути за замовчуванням. Отож, ще до того як щось сказали клієнтка чи клієнт, до них повинні звернутися українською.

Моя колега з Громадського радіо Ана Море розповідає про свій візит до закладу просто у центрі Києва, неподалік Київської міської державної адміністрації. Тоді, 19 січня, вона прийшла туди вперше:

«І звернулася до офіціанта, який проходив повз наш столик, і він мені російською пояснив, що їжу у них замовляють не в офіціантів, а через додаток або на касі. Потім я уточнювала в іншої офіціантки, як правильно користуватись цим застосунком, але вона теж говорила російською. І офіціантка, яка принесла їжу, так само, коли ми у неї запитали, де у них вбиральня, перепитала: «Вбиральня?», ми пояснили, що це туалет, на що офіціантка відповіла: «Туалет вон там». Я не входила ні в які конфлікти і суперечки, але здивувалася, що у закладі у центрі Києва, прямо біля нашої редакції Громадського радіо на Хрещатику, весь персонал обслуговував російської мовою».

Ще Ана пригадує, що у перший день дії мовного закону користувалась послугами таксі. І тоді її вразив вибір музики водія:

«Приїхав водій, у якого грав український реп, що мене дуже здивувало, бо український реп, крім Alyona Alyona і ще якихось там кількох виконавців взагалі не популярний. Тому я думала, що це неможливо і ніякі таксисти таке не слухають. Але ми їхали хвилин 15 і у нього грав різний україномовний реп. Що, звісно, порадувало, але очевидно, що це був лише збіг».

Тому що, зауважує колежанка, все ж, на її думку, у закладах ситуація з українською наразі не змінилась.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

Українізацією із 16 січня подекуди займаються навіть російськомовні громадянки та громадяни. Наприклад, Наталія Шашкова. Значну частину свого життя вона прожила у Туркменістані та Росії, до України повернулись лише трохи більше 5 років тому. Розмовляє російською, бо українську не знає настільки, аби говорити вільно. І називає себе експериментаторкою і тому, коли з’являється у законодавстві щось таке, що має безпосередній стосунок до повсякденного життя, випробовує це на собі:

«Коли я почула про реформу Супрун, то одразу пішла до поліклініки. І підписала декларацію із сімейним лікарем. Щоби зрозуміти як усе це працює. І чи працює. Я читала і розуміла, що це цікаво, це добре і що це правильно. І просто з цікавості пішла і підписала. І мені сподобалось. Мені сподобалось, як спілкуються, ставлення. Як у приватній лікарні. Я ж із «Союзу», я ж розумію різницю».

Подібно Наталія вчинила і у випадку з мовним законом: прийшла до магазину купити оселедця і зверталася до продавчині українською:

«До зали зайшла, мабуть, керівниця магазину, а продавчиня у цей час стояла у м’ясному відділі. Керівниця попрохала її обслужити клієнтку, тобто мене. Говорили російською обидві. А я почала спілкування українською. Я дуже старалась. Якщо є закон, і ви на роботі, я ж не додому до вас прийшла, то дотримуйтесь. Ви ж не знаєте, хто я. Може я мовний патруль? І я почала розмовляти українською, а вона якось через раз. Щось у мене запитала, вже не пам’ятаю, а я відповіла: «Вибачте, пані, я не розумію». Треба було бачити її очі у цей момент! Але мені дуже сподобалось. Продавчиня ж зважила усе мовчки і вже нічого мені не казала».

Ще один випадок, який привернув нашу увагу, трапився в Одесі. Там на засіданні районної ради депутати від «Опозиційної платформи за життя» вимагали від голови фракції «Слуга народу» виступати державною, а не російською. Про це розповідає Ярослава Вітко, депутатка райради та очільниця ГО «Одеса україномовна»:

«Річ у тім, що під час засідання очільник фракції «Слуга народу» в Одеській районній раді попросив слова, вийшов до трибуни і почав свій виступ російською мовою. Ми здивувались, коли з того боку, де сидять представники партії «ОПЗЖ» почали лунати викрити: «Державною, державною!». Це викликало, звичайно, посмішки у нас, тому що всі знають, що «ОПЗЖ» відомі неабиякою непідтримкою української як державної, що вони навпаки лобіюють російську як другу державну. В Одесі перед виборами висіли їхні плакати з лозунгами «Повернемо Одесі Одессу». Але все ж із цієї ситуації у раді можна було зробити висновок, що все ж таки мовний закон працює».

Також Ярослава зауважує, що, принаймні, у просторі навколо неї української точно стало більше:

«Зокрема, у магазинах у мене біля будинку, з мереж супермаркетів, всі звертаються українською. І навіть у якихось дрібненьких магазинчиках також лунає державна мова. Але, на жаль, я підозрюю, що це може відбуватися тому, що ми приходимо і звертаємося до них державною мовою, тому у відповідь чуємо державну. Тому що я чула, доки стояла у черзі, що коли російською клієнт звернувся, то деякі продавці відразу звертаються російською. Але все ж таки я вважаю, що це вже доволі потужне досягнення. навіть у магазин тепер вийти приємно».

А от у Миколаєві на засіданні міськради представник «ОПЗЖ» почав виступ російською. Присутні у залі вимагали перейти на українську, той відповів, що Конституцію не порушує. Тоді міський голова Олександр Сенкевич звернувся до депутата й нагадав про вимоги закону, коли той відмовився — Сенкевич сказав, що сам перекладатиме виступи з російської на українську.

Мабуть, про глобальний вплив закону про мову на українізацію середовища говорити наразі зарано. Але наостанок закликаємо — розмовляйте українською: це престижно і сучасно.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Центр протидії дезінформації оприлюднив перелік TikTok-каналів, що поширюють ворожу дезінформацію

Центр протидії дезінформації оприлюднив перелік TikTok-каналів, що поширюють ворожу дезінформацію

19 хв тому
Як вибрати бюджетний телефон за п’ятьма критеріями

Як вибрати бюджетний телефон за п’ятьма критеріями

28 хв тому
Армія РФ знову дронами атакувала Берислав на Херсонщині

Армія РФ знову дронами атакувала Берислав на Херсонщині

1 год тому
Три безпілотники атакували Київський район Харкова

Три безпілотники атакували Київський район Харкова

1 год тому