Зростає ймовірність нападу Росії на Україну та країни Балтії через Білорусь — естонська розвідка

Служба зовнішньої розвідки Естонії опублікувала щорічний звіт про зовнішні загрози. Там йдеться про зростання ймовірності нападу військ Росії на Україну та країни Балтії через кордон Білорусі. Зокрема, основними загрозами для Естонії називаються пандемію коронавірусу, Китай, Росію та Білорусь.

Про це повідомляє «Радыё Свабода» із посиланням на керівника департаменту зовнішньої розвідки Естонії Міка Марана.

За даними естонської розвідки, в результаті політичної кризи 2020 року Білорусь стала військовим округом Росії. І зараз цей «білоруський військовий округ» становить безпосередню загрозу для своїх найближчих сусідів по НАТО.

«Враховуючи географічне розташування та територіальне охоплення, Білорусь є необхідною буферною зоною для Росії та виконує свої завдання на західному стратегічному напрямку. Під час кризи або війни Росія може використовувати Білорусь як плацдарм і розмістити там свої війська, перекриваючи доступ НАТО до коридору Сувалки, який забезпечує рух у повітряному просторі сусідніх країн та налагодження наземного зв’язку з Калінінградською областю Росії».

Естонська розвідка вважає, що напад російських військ на Україну та країни Балтії через територію Білорусі від потенційної загрози стає реальним. Це впливає і на внутрішньополітичну ситуацію в Білорусі.

«Якщо Росія побачить, що протестувальники близькі до перемоги, тоді ми не можемо виключити військове втручання Росії. Оскільки Республіка Білорусь надзвичайно важлива для Росії в стратегічному плані.

Поки ми не бачимо, що Росія хоче якось рекламувати свою діяльність. Зараз народ Республіки Білорусь жодним чином не проти Росії. Метою Кремля, звичайно, є підтримка цієї ситуації. Однак чим довше Кремль підтримує Лукашенко у владі, тим більше розуміння того, що Росія стоїть за ним», — сказав керівник департаменту зовнішньої розвідки Естонії Мік Маран.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною із 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, а опозиційна кандидатка Світлана Тихановська — 10,1%. Тихановська була змушена виїхати до Литви.

9 серпня білоруси голосували за президента, того ж вечора у найбільших містах люди вийшли на вулиці проти фальсифікації виборів. Почалися зіткнення з силовиками, побиття та затримання. Відтоді мітинги та акції протесту тривають.

Міністри закордонних справ Європейського Союзу вважають Олександра Лукашенка незаконно обраним президентом, а вибори 9 серпня у республіці нелегітимними.

Україна також не визнає Лукашенка легітимним президентом Білорусі. Таке рішення ухвалили після таємної інавгурації Лукашенка 23 вересня.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS