У центрі Києва збирається акція «Ні з’їзду суддівської нечесті!»

У центрі Києва збирається акція «Ні з’їзду суддівської нечесті!»

Біля «Президент Готелю» у Києві збираються протестувальники. Тут відбудеться з’їзд суддів, на якому хочуть обрати нових членів найвищого суддівського органу Вищої ради правосуддя та одного суддю до Конституційного суду України. Мітингувальники вимагають не проводити з’їзду суддів до зміни правил добору членів ВРП і КСУ.

Про це повідомляє кореспондентка Громадського радіо.

На думку учасників та учасниць акції, до КСУ та ВРП хочуть «протягнути» суддів Майдану, суддів з лави підсудних Антикорупційного суду, яких підозрюють у  зловживанні владою та тих, хто має статки, які неможливо пояснити офіційними доходами.

Фото: Громадське радіо

Серед організаторів – громадські правозахисні організації «Центр протидії корупції» та «Фундація DEJURE». Кажуть, що обрати недоброчесних суддів можуть, бо серед делегатів з’їзду суддів, які їх обиратимуть, також є судді Майдану і фігуранти журналістських розслідувань.

Протестувальники вимагають обирати суддів після ухвалення змін, а тобто із проведенням конкурсу та перевірками на доброчесність.

Як пояснюють організатори, зараз суддів Конституційного суду призначають президент, парламент та з’їзд суддів. За їхніми словами, хоча Конституція визначає, що відбір суддів КС відбувається на конкурсних засадах, процедура, яка зараз прописана в законі, не передбачає реального конкурсу. Це скоріше формальність.

«Необхідно створити такі умови, щоб подібних ситуацій як-от з неправомірними рішеннями суддів КСУ – не виникало. Для цього добирати суддів на посади мають за допомогою відкритого конкурсу та єдиної комісії. До неї повинні делегувати своїх кандидатів збори суддів першого складу КСУ у відставці, а також міжнародні організації. Усього має бути 9 членів комісії.

Кваліфікаційна комісія затверджуватиме список кандидатів, яких президент, парламент та з’їзд суддів зможуть призначити суддями КСУ», – пояснили раніше у «Фундації DEJURE».

Організатор(к)и також розповідають, що спочатку акцію мали провести біля Будинку профспілок, але її довелося перенести через «лист міністра внутрішніх справ Арсена Авакова». Він, за словами організаторів, «рекомендував перенести з’їзд в інше приміщення у зв’язку з необхідністю забезпечити безпеку делегатів і учасників форуму».

Фото: Громадське радіо

Нині під готелем перебуває до 50 людей, поліція посилено охороняє будівлю, а учасників та учасниць акції не пускають через кордон силовиків. Періодично виникають словесні сутички.

ЦПК опублікував список кандидатів до ВРП та КСУ:

  • Валентина Маліновська, суддя Шевченківського суду Києва. У 2013 році взяла під варту фотографа Сергія Нужненка, який був побитий беркутівцями.
  • Олександр Кравець, суддя П’ятого апеляційного адмінсуду. У 2013 році підтримав рішення про заборону Євромайдану в Одесі.
  • Олексій Диба, суддя Оболонського суду Києва. 2014 року ухвалював рішення проти активістів Автомайдану.
  • Юлія Іваніна, суддя Дніпровського суду Києва. Кинула за ґрати 2 учасників акцій протестів. А ще на підставі сфальшованих документів карала водіїв за поїздку до Межигір’я.
  • Олена Шумейко, суддя Оболонського суду Києва. 2014 року ухвалювала рішення проти активістів Автомайдану.
  • Марина Шаховніна, суддя Подільського суду Києва. 2014 року карала протестувальників за поїздку до Межигір’я.
  • Сергій Антонов, суддя Октябрського суду Полтави. У 2013 році Антонов розглядав кримінальну справу за обвинуваченням Іллі Ківи в отриманні хабаря. Суддя визнав його винним, але засудив лише до штрафу в розмірі 10 тисяч гривень.
  • Мар’ян Головчак, суддя Рівненського суду. Хотів стати суддею Вищого антикорсуду, але його заветували міжнародні експерти. Суддя приховував майно від декларування.
  • Анатолій Марцинкевич, суддя Апеляційного суду Хмельницької області у відставці. Люстрований член Вищої кваліфкомісії суддів (працював у ВККС в часи Януковича).
  • Юрій Кулініч, суддя Деснянського суду Чернігова. Виправдав полковника, відповідального за організацію розгону мітингувальників і знесення наметового містечка у Чернігові під час Революції Гідності. Хотів стати суддею Вищого антикорсуду, але його заветували міжнародні експерти.
  • Олена Ганечко, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду. Своїм рішенням допомогла пасинку олігарха Фірташа, який підозрювався у смертельному ДТП, втекти з країни. Веде стиль життя (подорожі, елітні автівки), який не відповідає доходам.
  • Руслан Арсірій, суддя Окружного адмінсуду Києва. Фігурант «плівок ОАСК». Отримав майже 9,3 млн грн у спадок від своєї 73-річної матері.
  • Костянтин Кобилянський, суддя Окружного адмінсуду Києва. ВККС визнала суддю таким, що відповідає займаній посаді. А кілька місяців тому Кобилянський разом з членами ВККС був гостем на дні народження судді Аблова.
  • Роман Бойко, суддя Господарського суду міста Києва. Журналісти виявили, що суддя неодноразово зустрічався з одіозним суддею Ємельяновим, якого підозрюють у втручанні в роботу суддів. Бойко фігурує у кримінальній справі у статусі свідка.
  • Микола Лагнюк, суддя Верховного Суду. Володіє лазнею площею 130 м²!
  • Віктор Остапук, суддя Верховного Суду. На матір судді записаний будинок площею 350 м², а сам суддя їздить на BMW, записаній на секретарку судових засідань з Луцька.
  • Тетяна Демчина, суддя Кузнецовського суду Рівненської області. Провалила конкурс до Вищого антикорсуду.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини