60 роковини Куренівської трагедії у Києві. Що сталося у 1961 році?

Сьогодні 60 роковини Куренівській трагедії, — техногенної катастрофи, що сталася у Києві 13 березня 1961 року, коли потужний селевий потік із Бабиного Яру крізь прорвану дамбу затопив Куренівку й призвів до численних жертв.

За багатьма свідченнями відомо, що все відбувалося надзвичайно швидко, люди практично не встигали рятуватися, — до того ж це був ранок робочого дня, і фактично година пік. Епіцентром трагічних подій стали вул. Фрунзе і депо ім. Красіна, що було знищене разом із більшістю працівників (загинули майже 50 людей).

Офіційна влада замовчувала інформацію про наслідки Куренівської трагедії, а реальні цифри загиблих так і не були названі — оголосили про загибель 145 людей, тоді як за неофіційними даними, під час трагедії загинули близько 1 500 людей. Катастрофа знищила 22 приватні одноповерхові будинки, 5 двоповерхових, 12 одноповерхових будинків, два гуртожитки. Матеріальні збитки держави склали понад 3 млн карбованців.

Постраждалим була виплачена компенсація — тим, у кого загинули рідні, виплатили по 200 карбованців, понад 400 осіб отримали нове житло. Радянська влада не лише приховувала й применшувала масштаби та наслідки аварії, але й забороняла згадувати про її жертв. Лише в роки української незалежності належним чином вшанували їхню пам’ять — встановили декілька меморіальних знаків та пам’ятник.

Передумови трагедії

28 березня 1950 року рішенням № 582 виконком Київської міськради ухвалив рішення заповнити Бабин Яр відходами виробництва Петрівських цегельних заводів, розташованих поблизу, на Сирецькій вулиці, 33. Непридатні для цегельного виробництва земляні породи змішувалися із водою й у вигляді пульпи по трубах відводилися у відроги Бабиного Яру. Всього за 10 років таким чином до відрогів яру намили понад 4 мільйони кубічних метрів ґрунту, зокрема до відрогу № 3, де пізніше сталася аварія, 3 млн 191 тис. м³.

• Загальна площа намиву становила близько одного квадратного кілометра. Шар намиву сягав 30 метрів.

Намив виконувався на висотах від 40 до 60 метрів над рівнем великого промислового та житлового району Києва — Куренівки, але замість бетонної дамби спорудили земляну, яка не відповідала ані проекту, ані нормам безпеки. Пропускна спроможність протиповеневого стоку становила лише 0,5 м³ за секунду, що було недостатньо для виключення можливості аварії.

Роботи з відкопування трамвая і тролейбуса, які втрапили в селевий потік

Намив здійснювався і взимку. Відповідно до технологічних умов, пульпа мала подаватися в яр лише впродовж восьми годин на добу, щоб вода встигла вчасно потрапити до водозбірного колодязя, але насправді цегельні заводи працювали в три зміни. При цьому колодязь чистили лише одного разу — 1959 року.

Катастрофа

Ще 11-12 березня 1961 року через дамбу переливалися струмочки води, що ставали дедалі сильнішими, однак заходів для термінового зміцнення дамби чи евакуації людей із небезпечної зони вжито не було. 13 березня зранку дамба почала руйнуватися, потім її прорвало, і маса рідкої пульпи ринула вниз. Початкова висота валу сягала 14 метрів, ширина у створі «Кирилівська церква» — приблизно 14 метрів, а швидкість — 5 метрів за секунду. Пульпа дісталася Куренівки та залила площу близько 30 гектарів. У районі вулиці Фрунзе висота валу зменшилася вдвічі. Поступово розріджена пульпа ставала твердою, мов каміння. Уже в такому вигляді висота цієї маси місцями сягала трьох метрів.

13 березня 1961 року. Пульпа рухається повз Кирилівську церкву і психіатричну лікарню. Зараз тут вулиця Теліги

Потік перевертав і відносив автомобілі, автобуси, трамваї, валив стовпи електричних мереж, рвав дроти. Один із автобусів зіткнувся із вантажівкою і зайнявся.

Читайте також: «Куренівська трагедія — одна зі сторінок історії Києва, про яку треба пам’ятати» — Кличко

Унаслідок трагедії, непридатними для проживання виявилися 298 помешкань, у тому числі 163 приватні будинки, в яких мешкало 353 родини чисельністю 1228 людей.

Було повністю знесено Копилівський цвинтар, дитячий садок, затоплено територію стадіону «Спартак», міської лікарні № 15 і пологового будинку, лікарні імені Павлова, експериментального заводу «Укрпромконструктор», рейкозварювального заводу Південно-Західної залізниці (тепер на місці останнього — Куренівський парк), низки інших підприємств та установ. Загалом площа затоплення склала 9 тисяч кв. метрів.

Маса пульпи залила частину вулиць Кирилівської, Новокостянтинівської і Кожевенного провулка, а також вулиці Лугову-Станційну, Троїцько-Кирилівську і Тульчинську.

Загальний об’єм пульпи в районі вулиць Кирилівської — Новокостянтинівської становив до 600 тис. м³ за товщини залягання до 4 м.

Затоплені будинки по вулиці Фрунзе

12 березня у Києві Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» представив нову інсталяцію «Погляд у минуле» до 60-х роковин Куренівської трагедії. Інсталяція авторства українського культурного діяча, художника і письменника Олега Шовенка з’явилась у Бабиному Яру саме на тому місці, де прорвало дамбу і сформувалась перша смертоносна хвиля мулу, що переросла у потужний селевий потік, який затопив житлові квартали та забрав життя щонайменше 145 людей, йдеться на сайті КМДА.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS