У березні зросла кількість нападів на активістів у порівнянні з минулим роком — Янкіна
У березні цього року правозахисники зареєстрували 30 нападів на активістів — на 4 напади більше, ніж за цей же період у 2020 році.
Про це в ефірі Громадського радіо розповіла керівниця стратегічного напрямку із захисту правозахисників та громадських активістів Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна.
«У березні була більше активізація суспільства. Це, можливо, заважало тим людям, що здійснюють зловмисницьку діяльність. Відповідно активісти та правозахисники зазнавали нападів чи пошкоджень їхнього майна. Ми зафіксували 6 випадків фізичних нападів та знищення майна, а також активісти зазнавали залякувань та погроз», — розповіла правозахисниця.
За її словами, правозахисники зареєстрували по три напади на активістів, які займалися протидією корупції, захистом прав ЛГБТ-спільноти та жінок.
«Проте найбільше випадків – 17 – ми зареєстрували щодо людей, які займалися іншою громадською дільністю. Наприклад, коли людина відстежує, що відбувається незаконна торгівля чи незаконне створення каньйону для видобутку речовин. Також серед цих випадків напади на людей, які займалися захистом журналістів, пацієнтів, довкілля та протидією незаконному будівництву», – додала Людмила Янкіна.
Вона додала, що однією з резонансних справ цього кварталу була справа активіста Романа Ратушного, якого підозрювали у хуліганстві під час акції протесту біля Офісу президента 20 березня. Нещодавно Київський апеляційний суд задовольнив апеляцію його адвоката та відпустив Ратушного на поруки. Раніше Ратушний перебував під домашнім арештом.
«Ми вбачаємо у цьому (врученні підозри Ратушному — ред.) політичну вмотивоване переслідування. Немає доказів, що Ратушний причетний до тих подій, які йому інкримінують. Прокурори не змогли навести жодного доказу його винуватості, а ті докази, що представили у суді, мають сфабрикований характер», — додала правозахисниця.
Нагадаємо, 20 березня, у день народження активіста Сергія Стерненка під Офісом президента пройшла акція на його підтримку. Протестувальники та протестувальниці вимагали свободи політв’язням, справжнього проведення судової реформи та справедливого правосуддя в Україні.
Під час акції невелика кількість учасників та учасниць акції почала палити фаєри, розмальовувати будівлю Офісу президента, бити вікна у будівлі. Вони також підпалили табличку «Президент України».
Згодом в ОП збитки оцінили у 2 млн грн. Водночас один з учасників організації «Києве, мий», яка займається очищенням будівель столиці, написав у Facebook, що «відмивання і прибирання фасаду будівлі Офісу президента (не враховуючи заміни скла у дверях), буде коштувати приблизно 80 тисяч гривень».
24 березня голова ГО «Захистимо Протасів Яр» Роман Ратушний повідомив, що поліція вручила йому підозру. Того ж дня заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко звинуватив Ратушного і ще кількох учасників акції 20 березня під Офісом президента в «хуліганських діях». У відео, яке поширив чиновник, особистість Ратушного приписується невідомому протестувальнику в балаклаві, яка закриває майже все обличчя.
Ратушний звинуватив у лобіюванні підозри заступника голови Офісу президента Андрія Смирнова через свій конфлікт із політиком Геннадієм Корбаном, який триває через забудову Протасового Яру.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS