В Україні запрацювала автоматизована система арешту боргів, а не автоматичне списання: роз'яснення юристів
В Україні запрацювала автоматизована система арешту боргів, а не автоматичне списання: роз'яснення юристів
0:00
/
0:00

В Україні запрацювала автоматизована система арешту боргів, а не автоматичне списання: роз'яснення юристів

Сьогодні в Україні повноцінно запрацювала автоматизована система арешту коштів боржників. Таким чином пришвидшили процес стягнення боргу, пояснює кандидат юридичних наук Тарас Бойчук. Але автоматизували не систему стягнення, а систему арешту.

«Раніше все це було дещо забюрократизовано. Усе робилося у письмовій формі. Виконавці листи до банківських установ надсилали Укрпоштою.

Зараз же є електронна система, за допомогою якої виконавець звертається до банку. А банк зобов’язаний упродовж години з моменту отримання листа надати інформацію про наявність чи відсутність рахунків, коштів. Тоді уже виконавець видає відповідне розпорядження, блокується сума боргу.

До неї може входити й оплата виконавчих зборів, так звані послуги виконавця. Їх зобов’язаний сплачувати боржник, оскільки він добровільно це не виконав. Наразі те, що робилось тижнями, робиться в межах одного операційного дня».

Тобто йдеться про блокування суми боргу, а не про її списування.

Загалом важливо, що це відбувається уже після винесення судового рішення. Арешт та списання боргів здійснюються виключно на підставі виконавчих документів. Здебільшого це судові рішення. А борг, як і термін несплати та обсяг, може бути будь-який.

«Це можуть бути аліментні зобов’язання, зобов’язання по ЖКГ, несплата відсотків по кредиту, несплата штрафів за перевищення швидкості. Немає вичерпного переліку. Ми говоримо загалом про таке поняття як борг.

Хоча бувають такі випадки, що люди дізнаються про відкриті щодо них провадження, коли до них приходять виконавці. Тому тепер і люди розумітимуть, що треба частіше користуватись сервісами, які показують наявність/відсутність виконавчих проваджень», — говорить Бойчук.

Боржникам нововведення теж вигідні, якщо так можна сказати.

«Є маленький плюс і для боржника: якщо раніше незалежно від суми боргу арештовували увесь рахунок, то тепер блокується лише сума боргу», — додає адвокат.

Ще, каже Тарас Бойчук, варто зважати на те, що розширили перелік банківських рахунків на які можна накласти арешт.

«Це тепер і так звані соціальні рахунки, куди приходять соцдопомоги, пенсії тощо. 

Виконання провадження є гарантією, що якщо тобі винні гроші, то їх повернуть незалежно від їх походження чи об’ємів».

Зі свого боку Денис Спєров, старший юрист практики банкрутства юридичної групи LCF, наголошує, що зараз йдеться про автоматизацію системи накладання арештів на суму боргу, а не про автоматичне списування.

«Не все так однозначно як наразі ЗМІ доносять до населення. Річ у тім, що зараз працює лише система автоматизованого арешту коштів боржників, тобто ця система не передбачає автоматизованого списання коштів».

І ця доповнена постанова Мін’юсту про автоматизацію арештів діє уже з 6 квітня.

«Міністерствам давали три місяці для імплементування цих положень у свою роботу. Тобто фактично цей наказ уже діє з 6 квітня», — каже Спєров.

Зараз до системи автоматизованого арешту під’єднані 7 банківських установ. А сам процес стягнення поки залишається незмінним.

«Спочатку виконавець отримує від банку відповідь, що на ось цьому рахунку кошти арештовані. Потім у порядку, передбаченому інструкцією про безготівкові розрахунки, складає платіжну вимогу у трьох екземплярах. Далі поштою чи власноруч її доставляють до банку.

І вже на підставі цієї платіжної вимоги банк списує гроші з рахунку боржника, перераховує їх на рахунок ДВС або приватного виконавця. І лише тоді виконавець перераховує кошти стягувачу», — додає юрист.

І автоматизацію арешту Денис Спєров швидше називає умовною.

«Все одно є людський фактор. Оскільки все залежить від виконавця: як вчасно складе постанову про арешт, коли направить до банку, як швидко банк на неї відреагує. Бо законодавчо визначено, що того ж дня, коли надходить постанова про арешт, кошти повинні арештувати. Але на практиці це не завжди трапляється день у день».

Та все ж автоматизація систем арешту та, у майбутньому, стягування є значним плюсом, каже юрист, для стягувачів.

«Оскільки у нас дуже багато рішень не виконуються. Є багато боржників, які всіма можливими способами ухиляються від виконання судових рішень. Що відбувалося раніше: щоб арештувати рахунок виконавцю треба було через податкову отримати інформацію про відкриті рахунки (це займало 2-3 робочі дні), тоді у паперовому виглядів до банку направляли постанову про арешт коштів (це також займало час). Водночас боржники встигали свої гроші витратити, рахунки обнулити, таким чином унеможливлюючи виконання рішень».

До слова, Мін’юст уже розробив проєкт постанови, який передбачатиме і систему автоматизованого списання коштів. Тобто йдеться про механізм, який дасть виконавцю можливість не поштою, а електронно складати платіжну вимогу до банку. Звісно, усе це відбуватиметься за наявного рішення суду.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини