Перша спроба була невдала, колону розстріляли — поліцейський про звільнення Рубіжного

Перша спроба була невдала, колону розстріляли — поліцейський про звільнення Рубіжного

21 липня 2014 року українські бійці звільнили від незаконних озброєних формувань місто Рубіжне, що на Луганщині. Саме визволення тривало декілька годин, а ось йому передувало трохи понад місяць підготовки.

Антон Потурайко — військовослужбовець, який допомагав звільняти Рубіжне у 2014 році. Поліцейський показує дорогу біля залізничого вокзалу та розповідає: перша спроба звільнення міста була у травні. Втім, невдала. Тоді Збройні Сили України втратили трьох бійців.

«З 19 травня тут були обладнані позиції бойовиків, які очікували безпосередньо на заходження Збройних сил України. І саме 22 травня тут відбувся бій. Навіть, можна сказати, розстріл колони, тому що люди не очікували підступного удару. Колона мала пройти у бік Лисичанська, але, під’їхавши до Томашевському мосту, виявили, що він підірваний. Плюс з боку Томашевського мосту, саме з боку Лисичанська, почався обстріл бойовиків. У них там були обладнані фортифікаційні споруди, які контролювали саме в’їзд до міста Лисичанськ з боку міста Рубіжне. Колона почала рухатися назад, у бік залізничного вокзалу. І попереду колони, і у сторону Лисичанська були повалені дерева. Група виявилася у пастці. І колона розстріляли», — згадує Антон Потурайко.

Залізничний вокзал Рубіжного/Фото: Яніна Львутина

Після цього Збройні сили України понад місяць чекали слушної нагоди для наступу. У ніч на 21 липня потужна ударна група сил АТО оточила населений пункт. Тоді, бійці батальйонів «Чернігів», «Айдар» та «Луганськ-1» зайшли до міста та закріпилися на території трубного заводу, розповідає Антон Потурайко:

«Врахувавши всі помилки, яких припустилися у травні 2014 року, на в’їзді з боку у місті Рубіжне була поставлена група військовослужбовців з зенітними установками, яка безпосередньо контролювала всю дорогу і при спробі бойовиків зайти з флангу для того, щоб відсікти колону, створити так звану вилку, по цій диверсійної групи був даний залп із зенітної установки. Плюс відбили цей напад військовослужбовці 30 бригади».

Сліди обстрілів і досі можна побачити на залізничному вокзалі Рубіжного/Фото: Яніна Львутина

Бій тривав декілька годин. О 10 ранку Рубіжне знову стало українськім містом, каже Антон Потурайко. Його задачею було разом з іншими тоді ще міліціянтами «зачистити» територію та затримати людей, які були причетні до бандформувань.

«Ви питаєте, що відчував? Натхнення, радість відчував, тому що нарешті-то ми почали, через довгий час очищати область від бандитів, від проросійських сил, які тримали весь цей час міста в терорі, страху», — додає Антон.

26- річний Роман Ковтун у 2014 році дуже чекав на звільнення. Рубіжанин вдячний Збройним Силам України, Нацгвардії, підрозділам міліції та добровольчим батальйонам за те, що звільнили його рідне місто від бойовиків.

«Пам’ятаю, як сім років тому я одним, напевно, з перших у місті, з балкона бачив, як заходила колона нашої техніки. Це відео в тому числі і на ютубі багато показували, це був радісний день. Були змішані почуття, тому що: страшно, незрозуміло, чи закінчиться це у цей день. На щастя, тоді, 21 липня 2014 року, українська армія відновила контроль над Рубіжним і з цього дня почався новий відлік, я вважаю, дня народження нашого міста», — зазначає Роман.

Щорічно рубіжани згадують трьох бійців, полеглих у бою за звільнення Рубіжного. Пам’ятна плита установлена біля залізничного вокзалу, де вони загинули. Небайдужі приносять сюди квіти. Одним з них є і Сергій. Чоловік каже, дивлячись на події сьогодення, думає, що піде ще служити:

«Ще рано забувати, тому що, я думаю, що доведеться нам ще йти захищати. Прийшли наші хлопці, та й все. А сєпари порозбігалися як шавки».

Фото: Яніна Львутина

Житель з Рубіжного Ігор каже, звільняти місто було важко через те, що тоді, та й зараз, в ньому залишається дуже багато людей, які підтримують бандформування.

«Це був жах. Творилося свавілля. Вертольоти ходили. Допомагали їм наші, рубіжанські сепаратисти. Добре знали місце. Колона 30 бригади, вони не знали місцевості. Їм можна було по прямій сюди пройти, а вони завернули туди до Дінця, завалили дерево спереду, ззаду і розстріляли бригаду повністю», — згадує Ігор.

Фото: Яніна Львутина

Відзначити День визволення Рубіжного від бойовиків прийшли лише кілька десятків людей. Після автопробігу їх запросили на концерт до міського палацу культури.

Яніна Львутина, Луганщина, Громадське радіо

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини