Звільнення політв'язнів у Криму, запуск «Північного потоку-2» та зустріч із Меркель: про що говорив Зеленський в інтерв'ю

Президент України Володимир Зеленський дав інтерв’ю  журналістам видань Washington Post, Liberation, Funke Media, «НВ» та «Новая газета». Ми зібрали головні заяви глави держави. 

Про визнання Кримськотатарської національно-територіальної автономії

Зеленський заявив, що є «певні напрацювання», проте проєкти не були погоджені ні з Офісом Президента, ні з кримськотатарською спільнотою, тому це питання розглядатимуть в межах «Кримської платформи».

Про звільнення політв’язнів у Криму

За словами Зеленського вже сформовані списки для взаємного звільнення утримуваних, проте «потрібні перемовини безпосередньо з Президентом РФ Володимиром Путіним».Володимир Зеленський зауважив, що Росія пов’язує питання політв’язнів з Криму з окупацією півострова, якої вона не визнає.

«Для них вони не політв’язні… Ми можемо говорити про обмін, і ми говоримо, і ми готували списки. Але вони відокремлюють списки тих, хто перебуває в ОРДЛО, і списки наших хлопців і дівчат, які перебувають у Криму або на території Росії. На сьогодні, крім прямих перемовин з Президентом Росії щодо кримських в’язнів, я іншого виходу не бачу. Президент РФ сьогодні може спокійно повернути нам наших полонених, навіть якщо він не вважає, що вони політв’язні. Ми готові й до обмінів, і до будь-яких кроків, щоб повернути наших кримчан», – сказав він.

При цьому президент зазначив, що  питання ув’язнених кримчан він підіймає й під час зустрічей зі світовими лідерами. Глава держави заявив, що повернути під контроль української влади територію Криму складніше, ніж «завоювати мізки» мешканців півострова.

Зустріч із Меркель у Києві

Напередодні приїзду до Києва канцлерка Німеччини Ангела Меркель відвідає Росії. Зеленський сподівається, що вона «привезе певні гарантії енергетичної безпеки для України». 

«Я не очікую, що канцлер приїде з подарунками в Київ. Цього вона не робила навіть у минулі роки. Я сподіваюся, що Ангела Меркель та Володимир Путін досягнуть певної згоди, з якою вона прибуде до Києва. Це можуть бути гарантії для України. Наприклад те, що Росія погодиться на постачання мінімальних обсягів газу, що транспортуватиметься газопровідною системою України в ЄС», – зазначив він.

Володимир Зеленський вважає підхід Меркель у відносинах з Росією»прагматичним», але «занадто м’яким».

«Зрозуміло, що вона намагається підтримувати відносини з Москвою. Це можна назвати прагматичним підходом. І вона хоче уникнути того, щоб під час виборів до Бундестагу 26 вересня дійшло до якихось сюрпризів. Росія має, як і раніше, вплив. Моя особиста думка, що канцлер просуває дуже делікатний шлях балансування. Як на мене, то це аж занадто м’яко», – вважає Зеленський.

Запуск «Північного потоку-2»

Він додав, що до запуску «Північного потоку-2»  Україна має «захистити свої інтереси та енергетичну безпеку». Ця тема у пріорітетних у порядку денному зустрічі Зеленського з президентом США Джозефом Байденом у Вашингтоні 31 серпня. За його словами, навіть після закінчення будівництва цього трубопроводу є ймовірність, що він не запрацює.

«Але це довгий шлях, навіть якщо до повного завершення «Північного потоку – 2» залишається 1% робіт. Одна справа – побудувати газопровід, а інша – запустити його, на це потрібен час. Необхідно дотримуватися норм міжнародного права та міжнародних енергетичних стандартів. Потрібно враховувати також гарантії. Ми використаємо час для захисту власних інтересів», – каже глава держави.

Коментуючи наміри США та Німеччини інвестувати мільярд доларів у відновлювану енергетику України як компенсацію збитків від запуску проєкту «Північний потік – 2», Зеленський наголосив, що наша країна втратить від припинення транзиту газу через свою територію близько 2 млрд доларів на рік. Крім того, можуть зрості ціни на газ для українських споживачів, бо українським трубопроводом транспортуватиметься менше палива.

«Північний потік – 2» – це зброя. Москва може створити дефіцит поставок на ринку газу й тим самим підвищити ціну. У сучасному світі необов’язково купувати кулемети, щоб завдати шкоди країні. Досить використати економічні інструменти», – вважає Зеленський. 

Раніше заявив голова «Нафтогазу» Юрій Вітренко заявив, що  Україна може перейти на відновлювані джерела енергії за кілька років, якщо будуть налагоджені процеси дешевого виробництва «зеленого» водню.

Нагадаємо, що видання Deutsche Welle повідомляло, що будівництво «Північного потоку-2» планують завершити 23 серпня.

Розбудова військово-морського флоту до 2035 року

Зеленський розповів, що розбудова відбуватиметься у три етапи.

«До 2035 року – будівництво великого флоту. Перший етап ми будемо бачити в реальності – він точно буде до 2024 року. Другий етап вкладається до 2030 року, третій – до 2035 року», – сказав він.

В Україні створюється інфраструктура для будівництва військово-морського флоту: малих підводних човнів, корветів і військових катерів. Крім того, планують розпочати розбудову військово-морських баз. За словами Зеленського, першою будуватиметься військово-морська база у Бердянську.

Зеленський сподівається, що цей проєкт підтримає ЄС, США та Велика Британія, яка вже заявила про «точну повну підтримку цього проєкту».

Глава держави зазначив, що питання розблокування Чорноморського й Азовського узбереж є частиною деокупації Криму. За його словами, Україна збільшує присутність флоту союзників з країн НАТО в акваторії Чорного й Азовського морів. У цьому напрямку є реальні домовленості з Туреччиною та Великою Британією.

Про Кримську платформу

За словами президента, «Кримська платформа» працюватиме щодня для розв’язання нагальних проблем, зокрема мілітаризації півострова, який перетворюється на «авіаносець РФ». На саміт прибуде близько 40 іноземних делегацій.

«На сьогодні Кримська платформа – це перший єдиний інституціональний майданчик, який буде працювати не раз на рік, а щодня в офісі Кримської платформи», – запевнив Зеленський.

Санкції щодо РФ

Володимир Зеленський вважає, що стосовно Росії має продовжуватися санкційна політика, допоки не відбуватиметься деокупація українських територій. Україна звертається до країн, які своїми санкціями дійсно впливають на російський бізнес, нерухомість чи рахунки за кордоном.

«В цілому санкції повинні бити по руках тих людей, які забирають щось чуже… Такі держави, як США, Німеччина, Франція, Велика Британія, які можуть своїми санкціями реально, рішуче діяти проти тих чи інших чиновників РФ та тимчасових чиновників у Криму, у яких є щось за кордоном. Ми з ними пропрацьовуємо, щоб вони впроваджували такі санкції. Така санкційна політика дієва», – наголосив він.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS