Бойовики ціляться у військові об'єкти, які іноді за 10 км від лінії фронту — Реуцький

Благодійний фонд «Восток-SOS» та представники з Чехії, Латвії та Німеччини поділилися попередніми враженнями від Міжнародної моніторингової місії уздовж усієї лінії розмежування. Місія тривала понад тиждень. Спостерігачі побували і у тих населених пунктах, де останнім часом зросла кількість обстрілів.

За останні кілька тижнів бойовики змінили тактику обстрілів на Донбасі. Якщо раніше вони стріляли локально по позиціях військових, то цепер ціляться в об’єкти, які глибоко в тилу, розповів виконавчий директор благодійного фонду «Восток-SOS» Костянтин Реуцький:

«Так, здебільшого це військові об’єкти, але це не вогневі позиції української армії. Це — розташування підрозділів і командні пункти української армії за 5, 7, іноді 10 кілометрів від лінії фронту».

Таким чином, під обстріли потрапляють житлові будинки та цивільна інфраструктура. А перемир’я, оголошене торік, постійно порушується, зауважила учасниця Міжнародної моніторингової місії з Латвії Евія Дятковіца:

«До прикладу, ми перебували у Трьохізбенці, у Верхньоторецьку і у Золотому, коли там дійсно відбувалися обстріли і цей відбиток відчувається. Ми констатували, що обстріли відбуваються не тільки ввечері, але й удень, рано вранці. Тобто, немає систематики. Будь-якої миті ти можеш стати жертвою ситуації».

Учасник Міжнародної моніторингової місії з Чехії Давід Стулік не вперше бере участь у моніторинговій місії у зоні збройного конфлікту. Каже, і до війни бував у справах на Донбасі, а востаннє — у 2019 році:

«Я побачив позитивні зрушення, спілкувався із місцевими мешканцями щодо того, що дійсно змінюється суспільна думка на українському Донбасі і у бік проукраїнської позиції. Тобто, все менше там діє російська пропаганда. Нам сказали, що багато людей поміняли там точку зору, визнали свої помилки».

За словами Давида Стуліка, українські військові поводяться у рази професійніше, ніж це було у 2014-му:

«Ми чули про якісь випадки мародерства, але про ті, які були у 2015-му, 2016-му роках. Зараз цього набагато менше. Тобто, українська армія поступово сприймається там, як захисна армія, яка захищає цих людей».

Одного дня, під час моніторингу у Верхньоторецькому, Давід Стулік вийшов в ефір на один міжнародний захід, аж раптом розпочався обстріл, згадує Костянтин Реуцький:

«Але Давід не припинив, не виключив стрім, а продовжив спілкуватися із іноземними колегами, навіть лежачи у кюветі, де ми ховалися на випадок, якщо влучить у нас».

Люди нарікали спостерігачам про те, що після обстрілів не завжди до них приїздить швидка, зауважив учасник Міжнародної моніторингової місії з Чехії Міхал Лебдуска. Також, на його думку, багато робіт із відновлення інфраструктури відбувається із запізненням.

«Наприклад, на КПВВ у Станиці Луганській зараз будується сучасний пункт контролю. Тож, питання, чому у 2021 році, а не раніше. Також у багатьох населених пунктах немає постачання газу, води. Це також великі проблеми. У найбільш ізольованих навіть не було світла тривалий час. Саме з цим ми стикнулися в Опитному біля Авдіївки. З 2014 року у них не було світла, а підключили тільки зараз, у цьому році», — каже Міхал Лебдуска.

Зазвичай, у таких малих та покинутих селах залишаються жити літні люди, які не мають грошей на переїзд, зауважив учасник моніторингової місії з Німеччини Тім Бозе:

«У них там будинок, рідні живуть. Їм важко поїхати. Вони вже постраждали у 2014-му, у 2015-му роках. До 2017-го року це було пекло. Три останні роки була тиша. А тепер все знову починається».

Офіційно звіт за результатами цього міжнародного моніторингового візиту «Восток-SOS» оприлюднить за місяць.

Валентина Троян, Київ, Громадське радіо

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS