Діалог бізнесу і влади триває: з 10 пріоритетів бізнесу за 2 роки реалізували 50% проєктів

Діалог бізнесу і влади триває: з 10 пріоритетів бізнесу за 2 роки реалізували 50% проєктів

За два роки роботи парламенту IX скликання вдалося реалізувати половину проєктів з десятки, визначеної бізнесом.

Про це говорили на щорічному форумі «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади».

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев запевняє, що останнім часом Верховна Рада зосередилася на детінізації економіки та встановленні рівних правил для всіх.

«Один тільки наш Комітет ініціював 16 великих реформ. Все спрямовано на те, щоб встановити рівні та справедливі правила гри, вивести з тіні, та дати можливість підприємцям займатися бізнесом, а не практикою ухилення від оподаткування та пошуком додаткової маржинальності у несплаті податків», — наголосив Гетманцев. 

Представниця Національної платформи МСБ (мережі об’єднань малого і середнього бізнесу з різних галузей економіки та регіонів України — ред.) Ганна Стрикун, що нині влада найгірше виконує першу трійку пріоритетів від бізнесу. Так, всього на 10% просунулися такі важливі пріоритети, як прийняття податку на виведений капітал та зниження навантаження на фонд оплати праці.

Важливі для бізнесу законопроєкти

Від парламенту очікують схвалення законопроєкту №5371 щодо спрощення регулювання трудових відносин для малого та середнього бізнесу.

«Ми працюємо над тим, щоб лібералізувати трудове законодавство і максимально усунути державу від регулювання трудових відносин. І в їхню основу покласти свободу укладення трудового договору. Особливо це стосується малих та середніх підприємств», — сказав секретар комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Микола Бабенко.

А для функціонування Бюро економічної безпеки дуже важливий законопроєкт 3959-1, наголосив президент ВГО «Асоціація платників податків України» Грігол Катамадзе.

За його словами, у проєкті бюджету на 2022 рік на фінансування Бюро закладено усього 621 млн грн. А також досі не вирішені інфраструктурні та технічні питання його існування. 

Інфляція, тіньовий ринок та контрабанда

«Економіка знизилася на 4%, а рівень зарплат, відносно даних за вересень 2020 року, збільшився на 10%. Витрати на оплату праці зростають через інфляцію та через виїзд людей з України до інших держав, через що бізнес змушений підвищувати зарплати.

Середнє податкове навантаження на цей час більше за 40%. Висока доля тіньових зарплат пов’язана із високими ставками податків на працю», — пояснила виконавча директорка Української асоціації прямого продажу Надія Бедричук.

За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова, частка тіньового ринку землі складає, за різними оцінками, 30-40%.

Бізнес сподівається на ухвалення законопроєкту №5600, в якому передбачені ефективні механізми боротьби з тіньовим сектором. 

Ще одна проблема, що турбує бізнес – обсяги контрабанди, що не зменшуються, попри всі зусилля.

«Теоретично криміналізація контрабанди може ще підвищити збори. Але бізнес має побоювання: а чи реально це буде проблемою схемників, а не просто перевізників або митних декларантів», — зазначила генеральна директорка Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» Софія Арасланова.

Діалог бізнесу і влади

Голова ради Асоціації Software Ukraine Юрій Сивицький переконаний, що найкраще, що держава може зробити для бізнесу – це якомога менше втручатися в його діяльність.

«Дії органів влади дуже розмиті. Незрозумілі кордони функцій держави. Треба створити спільну групу представників бізнесу та влади, яка б чітко обмежувала функції держави – куди вона може втручатися, а де має зупинитися», – наголосив Сивицький.

Власник підприємства «Градолія», представник Асоціації  «Укроліяпром» Станіслав Таршин зауважив, що економічна політика має бути зосереджена, в першу чергу, на підтримці та захисті національного виробника. Це має бути комплекс заходів, який включає зниження регуляторного та податкового навантаження, забезпечення фінансових та інституційних умов для створення промислових екосистем, захисні мита на певну продукцію тощо. 

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк зазначив, що влада підтримує проєкти з першої десятки пріоритетів для бізнесу. Зокрема, проєкт про зниження навантаження на фонд оплати праці, проєкт про лібералізацію сфери застосування РРО, запровадження податку на виведений капітал.

За підсумками сформували Резолюцію Форуму, яку надішлють всім представникам та представницям влади.

Форум організований Національною бізнес-коаліцією та Українською Радою Бізнесу за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ). Фінальну панель події, присвячену розвитку малого та середнього бізнесу, підтримали Шведське агентство з міжнародного розвитку (Sida), що реалізується Центром міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ) у партнерстві з HELVETAS Swiss Intercooperation у рамках програми RECONOMY. 

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини