Україна на тлі загострення ситуації біля кордонів очікує від НАТО чітких меседжів Росії та українцям, прискорення роботи у конкретних сферах та тіснішої співпраці з питань безпеки у Чорноморському регіоні.
Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на спільному брифінгу з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом у Брюсселі, передає Укрінформ.
«Три речі (очікує Україна від НАТО — ред.). Перше — чіткі і сильні меседжі всім: Росії, людям в Україні, партнерам у ЄС, членам Альянсу — з боку НАТО, щоб знизити мотивацію Росії проводити такі агресивні дії і мотивувати українців бути стійкими і сильними», — сказав Кулеба.
Щодо другої, він нагадав, що навесні поділився десятьма конкретними пропозиціями, як НАТО може підтримати Україну.
Також у Twitter Кулеби опублікували допис присвячений зустрічі у Брюсселі, у якому йдеться наступне:
«Військові маневри Росії, енергетична криза в Європі, драматичне використання мігрантів як зброї на кордонах Польщі та Литви з Білоруссю, а також масова дезінформація не є поодинокими. Усе це є елементами гібридної війни Росії проти європейської та євроатлантичної спільноти».
Нагадаємо, із білоруського боку кордону 14 листопада фіксують дії, що можуть свідчити про підготовку в районі прикордонного пункту «Кузьниця» силового прориву кордону мігрантами.
Раніше повідомлялося, що група з 50 мігрантів із Близького Сходу ввечері 13 листопада силою прорвалася на територію Польщі з Білорусі в районі населеного пункту Стажина.
Про нарощування російських військ на кордонах з Україною повідомила газета The Washington Post. Видання Politico оприлюднило супутникові фотографії, зроблені 1 листопада, що підтверджують повідомлення про те, що Росія знову концентрує війська та військову техніку на кордоні з Україною. Однак Міноборони каже, що це не так.
Речник Пентагону Джон Кірбі повідомив, що в США стурбовані переміщенням російських військ поблизу кордону з Україною та закликають Москву прояснити свої наміри.
Тим часом російський глава МЗС Сергій Лавров заявив, що «якщо Київ ухвалить закон про державну політику перехідного періоду, то це означатиме вихід України із Мінських угод». Цей документ стосується реінтеграції окупованих Росією територій після їхнього звільнення.
8 листопада Лавров заявив, що Росія відмовилася від зустрічі міністрів у рамках нормандського формату через те, що Німеччина та Франція нібито не відповіли на ініціативи РФ. У Франції це спростували. Російський «Інтерфакс» із посиланням на джерела тоді написав, що Німеччина та Франція у проєкті документу для зустрічі глав МЗС вказали, що Росія є стороною конфлікту на Донбасі.
Британське видання Mirror повідомило, що підготовлена група чисельністю до 600 британських військовослужбовців готова до розгортання в Україні через побоювання, що Москва готує військове вторгнення до країни-сусіда.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS