Фото: ЛОДА
Біля села Карів археологи знайшли поховання з обрядовими предметами всередині та заглиблену споруду, призначення якої поки залишається загадкою. У похованні виявили людські рештки та низку артефактів.
Про це повідомляє департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА.
«В похованні, крім людських решток, археологи знайшли фрагменти двох скляних кубків, аналогів яким в Україні немає. А також: уламки рогового тришарового гребеня, бронзову застібку (фібулу), частини дерев’яної скриньки, оббитої бронзовими пластинками з декоративними цвяшками і половинку жетона з білого пастового скла. Такі жетони використовували для римських настільних ігор», — розповідає директорка департаменту Олена Василько.
За словами дослідників, всі ці предмети Римської імперії свідчать про те, що тут поховано багатого чоловіка. Знахідку датують початком ІІІ ст. н. е. і відносять до вельбарської культури, яку залишили східногерманські племена готів.
«Кілька років тому за результатами розкопок у Карові була скликана археологічна наукова конференція в Берліні, де провідні європейські науковці кілька днів обговорювали питання цієї знахідки. Пам’ятка є справді унікальною, археологи щороку відкопують на її території нові важливі знахідки та артефакти, а тому дослідження продовжуватимуться», — каже директор Історико-краєзнавчого музею у місті Винники Ігор Тимець.
Повідомляється, що досліджувати околиці села Карів почали у 2017 році, відколи місцеві краєзнавці випадково знайшли тут давній меч та інші металеві вироби і принесли їх в Історико-краєзнавчий музей м. Винники. Розпочавши роботи, археологи зрозуміли, що це — давній могильник германських племен.
«Карів як археологічна знахідка — відкриття століття. І не тільки для України: бронзовий казан з атташами у вигляді чоловічих фігур, який ми віднайшли давніше, є третьою такою знахідкою у світі. Крім того, могильник свідчить, що на цих територіях проживали люди, про існування яких на українських теренах досі було невідомо. Припускаємо, що це група людей із Середнього Дунаю, які оселилися тут у результаті надзвичайних обставин, а саме через так звані Маркоманські війни 166-180 років», — коментує керівник розкопок, кандидат історичних наук Ярослав Онищук.
Розкопки проводяться спільними зусиллями музею, департаментом архітектури Львівської ОДА, кафедрою археології та спеціальних галузей історичної науки ЛНУ ім. Івана Франка, у партнерстві з Інститутом археології Жешувського університету.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS