У США є питання щодо розміщення у Казахстані контингенту Організації договору про колективну безпеку, що складається в основному з російських військових.
Про це заявив державний секретар США Ентоні Блінкен за підсумками онлайн зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, передає «Радіо Свобода».
За словами Блінкена, у влади Казахстану, безумовно, є можливості підтримувати порядок власними силами, не порушуючи прав мирних протестувальників.
«Що стосується (введення військ країн – ред.) ОДКБ: у нас є питання щодо природи цього запиту, чому він виник. Ми хочемо дізнатися більше про це. Мені здається, що казахська влада та уряд точно мали потужності, аби належно дати раду з протестом, поважаючи права протестувальників та підтримуючи закон і порядок. Неясно, чому в них виникла потреба у зовнішній допомозі, тому ми намагаємося дізнатися більше», — додав він.
На інше питання Блінкен зазначив, що не порівнював би ситуацію із введенням військ ОДКБ із ситуацією на кордоні з Україною:
«Я б не порівнював ці ситуації. У того, що відбувається в Казахстані, досить своєрідні першопричини, які йдуть до економічних та політичних витоків. Те, що там відбувається, відрізняється від того, що відбувається на українських кордонах. Разом із тим, думаю, новітня історія дала нам урок: якщо росіяни у вас вдома, часом їх дуже важко змусити піти».
Раніше США засудили насильство в Казахстані та закликали владу країни та учасників протестів до стриманості та мирного вирішення конфлікту.
Війська ОДКБ були введені в Казахстан (який також є членом організації) на запрошення президента Касим-Жомарта Токаєва після того, як протести у низці регіонів переросли у криваві зіткнення. Токаєв заявив, що країна зазнала нападу «терористів», і фактично порівняв протести із зовнішньою агресією. У Міноборони Росії стверджують, що російські військові в Казахстані «не залучатимуться до оперативно-бойових заходів місцевих правоохоронних органів та армійських підрозділів».
Російські військові розміщені у Казахстані на тлі повідомлень про нарощування російського збройного угруповання біля кордонів з Україною. Саме цій ситуації, як і майбутнім переговорам з Росією, була присвячена нарада НАТО.
Масові протести у Казахстані розпочалися 2 січня через зростання цін на скраплений газ. 4 січня стихійні акції переросли у сутички з правоохоронцями. Протести поширилися по усій країні. Вимоги стали політичними: відставка президента, голови Ради безпеки, уряду та парламенту.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв прийняв відставку уряду країни та підписав відповідний указ.
Посольство України в Казахстані закликало українців не їхати до Казахстану через протести у країні.
Голова Ради колективної безпеки ОДКБ, прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що організація прийняла рішення направити в Казахстан війська.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS