Президент Казахстану назвав протести «спробою державного перевороту» і заявив про участь у ній «закордонних бойовиків»

Масові протести, які сколихнули Казахстан на початку січня, «були спробою державного перевороту у країні».

Про це заявив президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час онлайн-саміту держав-учасниць Організації Договору з колективної безпеки (ОДКБ) 10 січня.

«Усі події з початку року становлять ланки одного ланцюга. Деструктивні сили робили спроби розхитати стабільність, учинити безлад. Відбулося якесь тестування держави на предмет її стабільності та міцності. Всі ці дії рішуче припинялися. Але організатори не залишили своїх планів. Як привід вони використали невдоволення населення у низці регіонів зростанням цін на газ. Під ширмою стихійних протестів розгорнулася хвиля масових заворушень. Як за єдиною командою проявилися релігійні радикали, кримінальні елементи, бандити та дрібні хулігани. Йдеться про спробу держперевороту», — сказав він.

За словами Токаєва, підготовка до нього тривала довгий час, «рік, два, три — покаже слідство», а дії координувалися з одного центру.

«Спланована операція перейшла у вирішальну фазу. Про це свідчать синхронні напади на будинки регіональної влади, правоохоронних органів, слідчі ізолятори, стратегічні обʼєкти, банки, телеканали. Агресія охопила одночасно 11 регіонів, але основний удар був спрямований проти Алмати. Падіння цього міста відкрило б шлях до захоплення всього густонаселеного півдня Казахстану, а потім і всієї країни», — розповів президент Казахстану.

На його думку, «терористи» розраховували відтягнути на себе правоохоронців, щоб потім завдати удару по столиці Казахстану.

«Ми бачили скупчення бойовиків навколо резиденції президента. По суті, це була справжня терористична війна, розвʼязана проти нашої держави різними методами. Дізнавшись про прибуття трьох військово-транспортних літаків до столиці, бойовики відмовилися від планів захоплення президентської резиденції. Це дало нам можливість відправити додаткові сили в Алмати та відбити місто від терористів», — додав Токаєв.

Окремо він запевнив, що в заворушеннях брали участь «закордонні бойовики».

«Не випадково бандити нападали ночами на морги, забирали та відвозили тіла своїх загиблих спільників. Вони також забирали тіла бойовиків просто з поля бою. Це практика міжнародних терористів відомого походження. Саме так вони замітають свої сліди. Очевидним є задум формування на нашій території зони хаосу з подальшим захопленням влади», — наголосив президент Казахстану.

Як відомо, у країні з 6 січня проводиться «антитерористична операція».

Дані про загиблих та поранених міністерство внутрішніх справ країни востаннє оновлювало 7 січня. Тоді повідомлялося про загибель 18 силовиків та 26 цивільних (стосовно цих людей застосовувався термін «ліквідація»). Сотні людей поранені.

---

Читайте також: До казахських активістів в Україні прийшли співробітники СБУ: у службі кажуть, що це була перевірка

---

Нагадаємо, дев’ять російських військово-транспортних літаків Іл-76 привезли в Алмати техніку та військовослужбовців ВДВ.

Також на борту перебував «підрозділ миротворців із Киргизстану» разом зі штатною військовою технікою.

В угруповання входять близько 70 літаків Іл-76 та п’ять Ан-124. Військово-транспортні літаки ведуть перекидання сил до Казахстану цілодобово.

У країну продовжують прибувати російські військові, сили ОДКБ контролюють низку стратегічних об’єктів.

Протести у Казахстані: що відбувається?

Масові протести у Казахстані розпочалися 2 січня через зростання цін на скраплений газ. 4 січня стихійні акції переросли у сутички з правоохоронцями. Протести поширилися по усій країні. Вимоги стали політичними: відставка президента, голови Ради безпеки, уряду та парламенту.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв прийняв відставку уряду країни та підписав відповідний указ.

Посольство України в Казахстані закликало українців не їхати до Казахстану через протести у країні.

На центральній площі Алмати силовики відкрили вогонь з автоматів по протестувальниках. Місцеві журналісти повідомляли, що більшість людей, які перебували на площі — беззбройна молодь.

Голова Ради колективної безпеки ОДКБ, прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що організація прийняла рішення направити в Казахстан війська.

10 січня оголосили днем національної жалоби за загиблими під час протестів.

Заява про оголошення трауру з’явилася через день після наказу президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва відкривати вогонь на ураження без попередження в межах «антитерористичної операції», яка проводиться по всій країні. Він назвав «дурістю» вести перемовини.

Також у Казахстані ширяться повідомлення про загибель мирних мешканців, зокрема, дітей.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS