У Хорватії на місці будівництва готелю знайшли статую Венери, якій близько 1800 років

У хорватському місті Задар на місці будівництва майбутнього готелю виявили статую римської богині Венери заввишки близько метра. Їй близько 1800 років.

Статуя збереглася від колін до нижньої частини грудей, виготовлена з мармуру, повідомляє Slobodna Dalmacija.

«Академік Ненад Камбі, знавець античності, вважає, що це, швидше за все, статуя богині Венери. Її повний зріст становив близько двох метрів, і вона, ймовірно, була на постаменті в атріумі цієї старовинної міської вілли, де ми знаходимося зараз», — сказав керівник археологічних досліджень Поляни Пожарішче Смілян Глушчевич, де компанія «Albergo», на місці знесеного напівзруйнованого будинку планує побудувати невеликий елітний готель.

Статую знайшли на глибині близько двох метрів.

«Такі зразки старовинної пластики дуже рідкісні в нашій країні. Однак подібний залишок статуї Венери є в Археологічному музеї в Спліті», — сказав академік Камбі.

«Ми знайшли дорогоцінну і рідкісну статую, про яку буде відомо більше після її очищення та консервації», — додав Глушчевич.

Щойно статую витягли із землі, археологи зрозуміли: вони знайшли «сенсацію». Знахідку одразу ж відокремили від інших артефактів і передали до депо Музею батьківщини в Біограді на Мору.

Смілян Глушчевич зазначає, що статуя приваблива і має кілька деталей:

«На лівій нозі зламана частина чиєїсь руки, а на правому стегні наче чиїсь відбитки пальців. Деякі «відбитки» також видно біля паху та на частині тіла під грудьми… Академік Камбі вважає, що частина руки на лівій нозі, швидше за все, належить богу Меркурію, з яким Венера часто іконографічно асоціюється».

Глушчевич підкреслив: щодо Меркурія — лише попередні припущення. Він також інтерпретував археологічний контекст, у якому знайшли статую Венери:

«Тож, швидше за все, це була одна зі скульптур з атріуму цієї старовинної міської вілли. Також там, де знайшли статую, знайшли мармурову підлогу площею близько 80 квадратних метрів. Вона простягається на схід, південь і північ, тому ми не знаємо справжніх розмірів цієї центральної частини вілли. Але враховуючи інші знахідки — канал для стоків довжиною 11 метрів, залишки старовинної стіни, викладену сірою мармуровою плиткою, та залишки чорно-білої мозаїки площею близько чотирьох квадратних метрів — можна сказати що це багата міська вілла між другим і четвертим століттями, яка, швидше за все, мала поверх».

Розташування вілли та деталі мозаїки співпали з результатами досліджень професора Бориса Ілаковаца 60 років тому. Перш ніж побудувати сусідню будівлю Божидара Рашиці, він досліджував фундаменти будівель, знесених під час і після Другої світової війни.

Професор Ілаковац знайшов там дві вілли підряд; вони торкалися зовнішніх стін одна одної і мали однакове мозаїчне оздоблення в атріумі. Усе це говорить про те, що тут, за сто метрів від стародавнього Форуму, згодом, можливо, в ранньому середньовіччі, знесли кілька репрезентативних житлових будинків.

«Також ми виявили кілька середньовічних стін, але про їхню інтерпретацію говорити зарано. Тим не менш, це є доказом безперервності міського життя на Задарському півострові. Очевидно, ці вілли були розташовані у межах стародавнього острова, можливо, створеного ще до Христа, і розділеного картами та декумами там, де проходять сьогоднішні вулиці у цій частині міста, із середнім розміром 40 на 20 метрів», — пояснює Глушчевич.

Смілян Глушчевич — колишній директор Археологічного музею в Задарі, знавець античності та один із найважливіших підводних дослідників Хорватії. Він проводив польові дослідження вздовж усього Адріатичного узбережжя та островів до свого виходу на пенсію п’ять років тому.

Глушчевич був першим професійно працевлаштованим підводним археологом у колишній Югославії, керівником міжнародної групи з видобутку Апоксиомена в морі поблизу Лошиня та єдиним хорватським членом наукового комітету «Archaeologia Maritima Mediterranea», відомого міжнародного журналу з підводної археології, виданого в Пізі та Римі.

Читайте також: Вогняні ями і вироби з каменю: археологи розкопали у Тибеті понад 5 тисяч реліквій кам’яного віку

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS