Фото: Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького
Від гуцульської ґражди у Музеї народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького після пожежі 6 лютого залишилося згарище — будівля не підлягає відновленню.
Про це Громадському радіо розповів в.о. директора музею Михайло Закопець.
Відповідно до правил, охорона обходить територію музею о 23.00 і о 23.30 6 лютого, за словами директора, не було жодних натяків на будь-яку надзвичайну ситуацію. Попередня причина пожежі поки що невідома. Нині музей чекає експертизи, яка триватиме від 10 до 14 днів, говорить Закопець:
«О 02.14 поступив виклик до ДСНС від жителів висотного будинку про те, що на території музею горить щось. Вони думали, що то дерева чи суха трава горить. По приїзду рятувальники ДСНС встановили, що це — гуцульська ґражда. Приїхали досить швидко — за шість хвилин. Пожежу теж швидко локалізували — десь за годину, але вберегти нічого не вдалось. Зовсім. Згарище. Залишився шматочок паркану, а все решта — згарище».
Ґражда датується серединою 19 століття. У 1971 році її перевезли із села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області.
«Ґраджа — це такий тип помешкання, подвір’я, у середині якого знаходиться будинок. Територія подвір’я близько 20 на 30 метрів. Будиночок невеликий — дві кімнати, сіни. Типова гуцульська будівля», — говорить директор.
Окрім будівлі вогонь знищив і старожитності, предмети побуту, які були у середині — виделки, ложки, стіл, стільці. Всього ж близько 200 експонатів. Поки тривають слідчі дії, співробітники музею не розбиратимуть згарище. За словами Михайла Закопця, серед речей, які певною мірою вціліли, переважно металеві предмети:
«Якісь замки, клямки, — що не змогло згоріти. І, звичайно, частину кераміки ми там бачимо, але це вже більше як історія — ми позбираємо ці експонати, але так, для власної пам’яті. Вони вже точно не підлягають реставрації чи експонуванню», — говорить Михайло.
Коли співробітники матимуть доступ до згарища, зможуть точніше оцінити збитки. Частину з речей, впевнений директор музею, можна буде купити.
«Збитки від втрати такого об’єкту є неоціненними. Це втрата для всієї української культури. Стосовно цінності цих експонатів – так, це можна встановити. В принципі, такі речі можна ще відновити. Можна їх наново закупити – це не є аж настільки недосяжною метою. Оскільки, кажуть, самі ґражду дуже складно знайти, то самі експонати можна буде ще знайти», — додав директор музею.
Попереду, пояснив Михайло Закопець, засідання науково-методичної та вченої рад. Вони вирішуватимуть, чи відправляти експедицію на пошук нової, а точніше старої, але добре збереженої ґражди, чи намагатися відтворити таку саму на заміну втраченої. Що, напевно, не до кінця є правильним зі сторони музею, зайважив Михайло Закопець.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS