Археологи знайшли свідчення того, що люди сучасного анатомічного типу мешкали на території Європи ще 54 тисячі років тому

Археологи виявили у французькому гроті Мандрен культурні слої із типовими неандертальськими знаряддями, між якими був один шар із більш розвиненою кам’яною індустрією.

Результати дослідження опублікували у журналі Science Advances.

Морфологічний аналіз знайдених зубів показав, що близько 54 тисяч років тому в басейні річки Рона вже жили люди сучасного анатомічного типу. Раніше найдавнішим пам’ятником Європи, де знайшли останки кроманьйонців, вважалася болгарська печера Бачо-Киро, куди давні люди прийшли 45–43 тисячі років тому.

Зуби неандертальців, знайдені у культурних шарах С і D гроту Мандрен/(Ludovic Slimac) Science Advances, 2022

У палеоантропології немає єдиної думки щодо того, які скам’янілості вважати останками найдавнішої людини розумної (Homo sapiens). Деякі науковці вважають такими знахідки з Ефіопії Омо-I та Омо-II, вік яких близько 232 тисячі років, інші дослідники — череп з марокканської стоянки Джебель-Ірхуд, якому, за останніми даними, близько 315 тисяч років. Існують і інші відправні точки, які відокремлюють сапієнсів від їхніх предків. Виходячи з цього, багато знахідок і поза Африкою трактуються по-різному.

Вважається, що приблизно 80–60 тисяч років тому люди сучасного анатомічного типу, які були носіями верхньопалеолітичних культурних традицій, вийшли з Африки та почали заселяти інші континенти. Хоча останніми роками археологи повідомляли і про давніші знахідки, зроблені на Близькому Сході. Однак Європу, заселену на той момент неандертальцями (H. neanderthalensis), предки сучасних людей почали освоювати однією з останніх. Так, якщо Австралії вони досягли приблизно 65–50 тисяч років тому, то найдавнішим слідам кроманьйонців у Європі — 45 тисяч років.

Можливо, перші люди сучасного анатомічного типу прибутку до Європи все ж таки суттєво раніше. На користь цього говорить знайдений на півдні Греції фрагментований череп, що має низку архаїчних рис. Проте найдавнішим на сьогодні пам’ятником, який достовірно пов’язаний із кроманьйонцями, вважається печера Бачо-Кіро, розташована в Болгарії, де археологи виявили останки кількох гомінін, численні кістяні прикраси, знаряддя праці та кістки тварин віком 45–43 тисячі років. Протягом щонайменше п’яти тисяч років люди сучасної подоби співіснували в Європі з неандертальцями, поки ті остаточно не зникли приблизно 41–39 тисяч років тому.

Людовік Слімак (Ludovic Slimac) із Університету Тулузи спільно з вченими з Австралії, Австрії, Великої Британії, Німеччини, Іспанії, США, Франції та Швейцарії досліджував матеріали, виявлені під час розкопок гроту Мандрен, розташованого в регіоні Овернь-Рона-Альпи. За роки робіт археологи знайшли на цьому пам’ятнику близько 60 тисяч кам’яних артефактів та понад 70 тисяч фрагментів кісток тварин, які відносяться в основному до коней, бізонів та оленів.

Вчені відзначили, що у шарі Е вони розкопали знаряддя, які помітно відрізняються від характерних для неандертальців мустьєрських артефактів. Схожі предмети, знайдені і на деяких інших французьких пам’ятниках, позначаються як неронівські (за назвою стоянки, де їх вперше знайшли).

Археологи виявили у різних культурних шарах дев’ять людських зубів, які належали щонайменше семи індивідам. Дослідники вирішили перевірити, наскільки добре зберігається давня ДНК в останках із цієї пам’ятки. Але, щоб не псувати цінних знахідок, вони спочатку спробували прочитати ДНК з кістки коня. Виявилося, що вона збереглася вкрай погано, тому вчені поки що відмовилися перевіряти її в людських зубах і зосередили свою увагу на морфологічному аналізі знахідок. Виявилося, що зуби, знайдені у шарах D, C, F та G, належали неандертальцям, тоді як знахідка із шару E — людині сучасного анатомічного типу.

Зуби неандертальців, знайдені у культурних шарах E, F і G гроту Мандрен/(Ludovic Slimac) Science Advances, 2022

Вчені з’ясували, що шар E, що містить останки H. sapiens, належить до періоду 56,8–51,7 тисяч років тому. Це датування робить знахідку з гроту Мандрен найдавнішими останками кроманьйонця, виявленими в Європі.

Вчені припускають, що населення сучасного анатомічного типу на початку верхнього палеоліту дуже швидко розселилася по Середземномор’ю. Крім того, отримані дані відсувають початок епохи верхнього палеоліту в Західній Європі приблизно на 12 тисяч років, а по всьому континенту приблизно на десять тисяч років.

На думку археологів, знахідки з гроту Мандрен вказують на те, що кроманьйонці, які прийшли в Європу, мали істотну технологічну перевагу над неандертальцями, які там жили. При цьому в басейні Рони не відбулося повного заміщення популяцій.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS