Світ заборгував Україні безпеку — про що говорив Дмитро Кулеба на Генасамблеї ООН

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба виступив на дебатах Генеральної Асамблеї ООН «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України».

Про що говорив міністр. 

Пане голово, ви обрали слово «Надія» девізом свого головування. Саме це почуття нині панує в свідомості українців та людей в усьому світі. Надія на мир, на те, що здоровий глузд переможе, на те, що дипломатія знизить напругу.

Проте сьогодні нам потрібно набагато більше, ніж надія. Потрібні швидкі, конкретні та рішучі дії, які відповідають рівню загрози, з якою ми всі, а не лише Україна, стикаємося сьогодні через агресивний курс Росії.

Ми перебуваємо на критичному роздоріжжі світової історії, і наші дії сьогодні визначають її на десятиліття вперед. Усі ми читали підручники з історії та дивилися фільми про помилки політиків напередодні 1914 та 1939 років, про подвиги наших дідусів і бабусь, та катастрофічну ціну, яку довелося сплатити за перемогу над реваншистським злом в Європі.

Сьогодні немає важливішого завдання, ніж не повторити помилок минулого.

Я вірю в силу вільного світу і нашу спільну здатність запобігти новій руйнівній катастрофі в Європі, яка не омине жодну націю. Тому сьогодні я звертаюся до вас від імені понад 40 мільйонів українців, єдине бажання яких – жити в мирі та процвітанні. Не в страху, не в залякуванні, не під російським вогнем, бомбами та обстрілами.

Зараз ми переживаємо найбільшу безпекову кризу в Європі з часів Другої світової війни. Ця криза створена і загострюється однією стороною в односторонньому порядку – Російською Федерацією.

Дії та заяви Путіна є обурливими, жахливими і виходять далеко за межі погроз Україні. Фактично, у своєму зверненні цього тижня президент Росії Володимир Путін відверто заперечив право України на існування.

Генеральна Асамблея вже вчетверте обговорює ситуацію на тимчасово окупованих територіях України. Але ми вперше обговорюємо ситуацію в новій реальності, створеній незаконним «визнанням» Росією територій України. І контекст нашої сьогоднішньої дискусії є набагато небезпечнішим, оскільки Росія атакувала базові, фундаментальні принципи міжнародного миру та безпеки, стовпи Організації Об’єднаних Націй і саме існування Української держави. Держави, яка добровільно відмовилася від свого ядерного арсеналу в обмін на гарантії безпеки з боку ядерних держав. Держава, яка вже роками переживає напад однієї з цих держав – постійного члена Ради Безпеки ООН.

21 лютого президент Росії визнав «незалежність» тимчасово окупованих частин Донецької та Луганської областей України та розпорядився розгорнути на цих територіях Збройні Сили РФ. Це безсоромний напад на ООН і основні принципи міжнародного права, це остаточний удар по багаторічному мирному процесу та односторонній вихід Росії з Мінських угод.

Те, що зараз відбувається на сході України, куди прямують російські танки, і вздовж українських кордонів, де скупчені російські сили у величезній кількості, повинно турбувати всіх.

Я попереджаю кожну націю в цій поважній залі. Ніхто не зможе відсидітися в стороні від цієї кризи, якщо Путін вирішить, що він може далі рухатися вперед зі своєю агресією проти України. Ваші уряди і ваш народ зіткнуться з болісними наслідками разом із нашим урядом і нашим народом. Ось чому ми повинні використати цей останній шанс для дій і зупинити Росію. Очевидно, що сам Путін не зупиниться.

Початок масштабної війни в Україні стане кінцем світового порядку, яким ми його знаємо. Якщо Росія зараз не отримає жорсткої, швидкої та рішучої відповіді, це означатиме повний крах міжнародної системи безпеки та міжнародних інституцій, на які покладено завдання підтримувати глобальний безпековий порядок.

Росія не зупиниться на Україні.

Зараз Росія намагається довести, що Організація Об’єднаних Націй слабка, нерішуча і не в змозі захистити свої основні принципи, що на неї правила не поширюються.

Яку роль ООН відводить Росія? Роль нової Ліги Націй. Ми повинні відмовити Росії в тому, чого вона хоче. Я твердо вірю в багатосторонню дипломатію. Після багатьох років дипломатичної роботи я все ще вірю в те, що правила здатні зупинити агресію, та в силу наших колективних і твердих дій. Якщо Організація Об’єднаних Націй просто зараз ухвалить правильні рішення, щоб стати сильним і проактивним гравцем, який не боїться рішучих дій і використання всіх своїх сил і повноважень, я впевнений, що Росія зупиниться.

Росія демонструє ознаки готовності до подальшої ескалації своєї агресії проти України, і ми маємо обмежений час, щоб її зупинити та стримати. Кожна година бездіяльності зараз є загрозою життю українців, не лише військових, а й цивільних, зокрема жінок і дітей.

Організація Об’єднаних Націй – це організація, яка має продемонструвати лідерство. Не лише засудження. Конкретні дії, щоб зупинити російську воєнну машину, не вступаючи в кривавий конфлікт, що призведе до багатотисячних жертв, спустошення та страждань. Нам потрібна ваша допомога просто зараз, щоб зупинити Росію від втілення агресивних намірів.

Україна вірить у дипломатію. Ми не бачимо альтернативи політико-дипломатичним мирним рішенням. У дипломатії ще є можливість сказати своє слово.

Сьогодні Україна захищає не лише глобальну безпеку, а й свободу, демократію та фундаментальні принципи міжнародного права. Мирне життя і майбутнє мільйонів людей у Європі та в усьому світі залежать від правил, які Росія намагається зруйнувати. Дипломатія та міжнародні форуми повинні взяти гору та зупинити російську агресію.

З 2014 року Генеральна Асамблея ухвалила вже 11 резолюцій, які підтверджують відданість територіальній цілісності України та засуджують тимчасову окупацію територій України Росією.

Генеральна Асамблея не прийняла і не прийме російську мантру про те, що «справа Криму закрита». Окупаційна влада продовжує знищувати самобутність українців та корінного населення півострова — кримських татар. З 2014 року понад 64 тисячі громадян України були змушені покинути Крим і переїхати на материкову Україну через страх, переслідування за політичну та правозахисну діяльність, дискримінацію за етнічною та релігійною ознаками. Політичні переслідування не вщухають.

Україна зробила історичний внесок у глобальну безпеку. У 1994 році ми провели денуклеаризацію, відмовившись від третього за величиною ядерного арсеналу в світі. Ми не плануємо повертати собі ядерну зброю. У відповідь, сьогодні ми очікуємо, що світ пропорційним чином і рішучістю дій гарантуватиме нашу безпеку перед загрозою історичного масштабу. Саме тому Україна закликала до проведення невідкладних консультацій відповідно до статті 6 Будапештського меморандуму.

Президент України Володимир Зеленський ініціював новий формат переговорів щодо врегулювання безпекової кризи, створеної Росією. П’ять постійних членів Ради Безпеки ООН плюс Україна, Німеччина та Туреччина.

Я ще раз підтверджую, що Україна кілька років тому запропонувала розгорнути в Україні операцію ООН з підтримання миру. Досі Рада Безпеки ООН не змогла ухвалити необхідного рішення.

Україна пропонує поєднати жорстку санкційну політику та зміцнення України разом із збереженням відкритих дипломатичних каналів, щоб переконати Росію піти на деескалацію та віддати пріоритет дипломатії.

Ми закликаємо країни-члени використати всі доступні засоби для захисту України та стримування Росії. Будь-які дії, які ви здатні зробити, цінуються. Ми вдячні за вже вжиті заходи нашим партнерам.

Ми очікуємо, що міжнародна спільнота зробить усе можливе, щоб загасити пожежу в центрі Європи, яка може ось-ось спалахнути.

Ми закликаємо всі держави та міжнародні організації не визнавати будь-яку зміну статусу окремих районів Донецької та Луганської областей України та утримуватися від будь-яких дій або поведінки, які можуть бути інтерпретовані як визнання будь-якої зміни їхнього статусу.

Росія має вивести свої війська з суверенної території України, Росія має припинити дестабілізацію міжнародної безпекової ситуації. Ми хочемо миру і хочемо розв’язувати всі проблеми шляхом дипломатії. Ми готові до всіх можливих сценаріїв і готові захистити нашу землю і наш народ у разі подальших наступів Росії. Україна без вагань реалізує своє невід’ємне право на самооборону, як зазначено у статті 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй, у відповідь на збройні напади Російської Федерації.

У ці дні ми маємо імовірно останнє вікно можливості зробити те, чого Росія не очікує від ООН та її держав-членів — продемонструвати безпрецедентну здатність і готовність діяти, щоб зупинити агресію. Незалежно від того, які відносини ви розвиваєте між собою, ваш основний обов’язок — захищати Статут ООН.

Світ заборгував Україні безпеку.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS