Олена Ребрик
Орнітологиня та блогерка Ганна Кузьо в ефірі Громадського радіо розповіла про те, як війна впливає на птахів в Україні.
Про те, які неприродні умови створили бойові дії для птахів:
«У дуже багатьох птахів такі самі проблеми з’явилися, як і в людей, які втратили свої домівки, на жаль. Ми розуміємо, що багато площ, де пройшла важка техніка, де відбуваються бойові дії, вибухи, — ці місця непридатні для гніздування, для зупинки. І це втрачені місця для природи поки що, і вона ще буде довгий час відновлюватись. І зараз, так, птахи, прилітають, і змушені летіти далі, шукати інакші місця. Є птахи, які щороку прилітають в одне і те саме місце, наприклад, як лелеки, вони в одне й те саме гніздо прилітають, і тепер для них проблема, їм потрібно знаходити придатне місце, де вони можуть збудувати гніздо, це великий птах, йому потрібно розлогий який або стовп електричний, або дах, ну і купа проблем виникають подібних до людських проблем».
За її словами також, у зв’язку із холодною весною, пізніше до України повернулися і лелеки:
«Зазвичай у другу декаду березня лелеки вже повертаються, але цього року було інакше… Стосовно лелек, одразу хочу сказати, якщо ви хочете їм допомогти, зараз правда трошки запізно, але варіант на майбутнє, — для лелек білих можна створювати штучні платформи гніздові, це можна легко нагуглити, у нас є науковці, які це досліджують, Віталій Грищенко, зокрема. Тобто ж рекомендації, як правильно зробити гніздову платформу для того, щоб привабити лелеку. Також можна допомагати і іншим пташкам, наприклад синицям, повзикам, різноманітним мухоловкам, — вони гнізда будують в дуплах, і якщо розміщувати штучні гніздівлі, наприклад, як шпаківні, то це їм допоможе з житловим питанням».
Читайте також: Як допомогти собакам під час війни?
Орнітологиня також підтвердила тезу ведучої Тетяни Трощинської про те, що таким чином українські птахи, як і люди стають вимушено переміщеними в України.
А як впливають на птахів неприродні та незвичні звуки війни?
«Різкі звуки впливають на птахів. Не дарма ж усі природоохоронці «б’ють у дзвони» і просять не влаштовувати гучних феєрверків, на новорічні й інші свята, тому що різкі звуки негативно впливають, особливо в сезон розмноження. Нагадаю, що і в мирний час у нас є сезон тиші, — з 1 квітня по 15 червня, тому що в сезон гніздування птахи вразливі, тому що вони нікуди ж не можуть подітися, — у них гніздо, у них малі діти, і коли грюкає, вони від того стресують, і це погано для них, так само, як і для людей. Якщо сильний вибух, звук, птахи сильно збуджуються, і стресують, і після цього починають дуже голосно співати, адже спів птахів — це не романтика, це для них дуже емоційний прояв», — розповіла орнітологиня.
Говорили, зокрема, і про інших перелітних птахів:
«Припутні, це є теж голуби, я їх жартома називаю рідними братами звичайних міських голубів, до яких ми звикли. Міський голуб науково має назву Голуб сизий, а припутні з того самого роду Колумба, якщо дивитися латинською. Припутні є перелітними птахами, і в них є дуже цікава історія. Оригінально це лісові птахи, їх навіть називають Дикий лісовий голуб, але з часом вони починають звикати жити у містах, проте ця тенденція із Заходу на Схід, від західних європейських міст до України. І от, наприклад, на сході припутні ще в містах не живуть, вони дуже полохливі, їх важко побачити, а от у Львові припутніх настільки багато, що всі їх бачать і чують постійно вже зараз. І вони перелітні, — але в тих містах, де вже дуже багато років живуть, вони навіть навчилися зимувати, хоч в Україні таких випадків ще нема, а от у деяких європейських містах вони зимують», — розповіла експертка.
«Спостереження за птахами зараз ще більше зацікавлення викликає, тому що людям потрібно відволікатися насправді. Спостереження за птахами — це своєрідна терапія, адже ви спостерігаєте за життям, — це вже позитивно, — і це зараз дуже потрібно нам усім. Ви спостерігаєте за прекрасним, за солов’їними співами, і займаєте свій мозок чимось, окрім тривоги, і зараз це дуже потрібно людям», — наголосила Ганна Кузьо.
Слідкуйте за найоперативнішими оновленнями у Twitter Громадського радіо
Також підписуйтеся на наш Telegram-канал Новини від Громадського радіо
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
