Війна призвела до скорочення економіки України майже на третину  —  звіт ЄБРР

Війна росії проти України призвела до скорочення економіки майже на третину цього року.

Про це свідчить останній прогноз Європейського банку реконструкції та розвитку.

У 2022 році ВВП України зазнає негативного зростання на 30 %.

Російське вторгнення різко зупинило економічне відновлення, яке розпочалося в Україні минулого року, свідчать опубліковані регіональні економічні перспективи ЄБРР.

Прогнозується, що зростання ВВП в Україні наступного року відновиться до 25 %, але це за умови, що на той час триватимуть суттєві роботи з реконструкції.

На швидкість відновлення також впливатиме тривалість військових дій, масштаби відбудови та кількість біженців, які повернуться додому.

Війна завдає економіці України величезного стресу, бо руйнуються інфраструктура країни  та виробничі потужності.

За оцінками, від 30 до 50 % підприємств повністю припинили свою діяльність, через що близько половини всіх працівників втратили роботу та доходи.

Приблизно 10% довоєнного населення поїхало з України, а ще 15% перемістились всередині країни. Все це суттєво послаблює фінанси компаній, піддаючи банківський сектор різкому погіршенню якості активів.

Щоб зберегти макроекономічну стабільність, 24 лютого, у день вторгнення, Національний банк України зафіксував валютний курс, обмежив зняття готівки та запровадив контроль над капіталом, запобігаючи більшості транскордонних операцій.

Однак у березні 2022 року через величезні виробничі та логістичні збої інфляція зросла на 13,7% у річному обчисленні, і, ймовірно, інфляційний тиск збережеться протягом року.

Зниження податкових надходжень у поєднанні з державними витратами, які значно перевищують бюджет, створили фіскальний розрив у розмірі щонайменше 5 мільярдів доларів США на місяць.

Однак, оскільки фіскальний розрив також супроводжується значним зовнішнім розривом, очевидно, що військові облігації, куплені вітчизняними банками, та грошове фінансування фіскального дефіциту, дозволене згідно з воєнним станом, можуть заповнити лише невелику частину розриву.

У березні зовнішній розрив покрили в основному за рахунок кредитування МФО, але потрібне більш стійке фінансування, переважно на основі грантів.

У МВФ, Світовому банку та Європейському Союзі створюється кілька мультидонорських рахунків.

Рахунок, керований кількома донорами, створений в МВФ, призначений як безпечний засіб для донорів для надання грантів і позик Україні. Кошти будуть спрямовані на платіжний баланс і бюджетні потреби.

Війна в Україні також викликає привід погіршення продовольчої безпеки в усьому світі, оскільки Україна є значним експортером продовольства, на яку припадає майже 10% світового експорту пшениці, а також 14% кукурудзи та 37% експорту соняшникової олії.

Пшеницю та соняшник вирощують переважно на південному сході України, де найбільші збитки від війни.

Харківська, Дніпропетровська, Херсонська, Запорізька, Луганська та Донецька області разом виробляють 36% виробництва пшениці в країні та 38% виробництва соняшнику.

Виробництво кукурудзи та сої в основному зосереджено на північному сході країни, яка також зазнала великомасштабних збитків від війни. На ці регіони припадає 28% виробництва кукурудзи  і 20% виробництва сої.

Окрім прямих збитків від війни, сільськогосподарському виробництву перешкоджає відсутність палива, доступу до насіння, добрив та обладнання.

За підрахунками Продовольчої та сільськогосподарської організації, лише 20% агробізнесів мають достатньо палива, щоб розпочати посів цієї весни, а цього року очікується, що близько 20-30% сільськогосподарських угідь в Україні не будуть засіяні чи зібрані.

Значний збиток завдано морським портам та транспортній інфраструктурі, а також обмеження щодо суден, що працюють у Чорному морі, додають довгострокові логістичні ризики.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS