На Львівщині археологи знайшли оборонну конструкцію мідної доби

На Львівщині археологи знайшли оборонну конструкцію мідної доби

У Винниках на Львівщині археологи знайшли оборонну конструкцію мідної доби. Науковці вважають, що це одне з найдавніших захисних поселень доби енеоліту на Західній Україні. Знахідка свідчить про міжкультурні взаємозв’язки у мідну добу, зокрема, між культурою лійчастого посуду та трипільським світом.

Про це розповів науковий співробітник Інституту українознавства Андрій Гавінський, передає Суспільне.


Енеоліт, мідна доба — назва перехідного часу від неоліту до бронзової доби, яку застосовують археологи в звʼязку з появою й поширенням у той час виробів із міді. Є вищим, порівняно з неолітом, етапом розвитку продуктивних сил і виробничих відносин первісного суспільства. Період подальшого удосконалення відтворювальних форм господарства (землеробство, скотарство). Накопичення продукту, зростання суспільних багатств стимулювало міжплемінний обмін.


Перше укріплене поселення доби енеоліту на території Львівщини датують 3500 роком до нашої ери. У Винниках археологи викопали залишки древньої оборонної конструкції.

«У цьому місці виявлений частокіл, тобто ця пам’ятка була укріплена не лише ровом, а ще й частоколом», — каже науковий співробітник Андрій Гавінський.

Розкопки провели на горі Лисівка. За припущенням науковців, це одне з найстаріших захисних поселень у Західній Україні, каже директор історико-краєзнавчого музею Ігор Тимець. Раніше схожі об’єкти знаходили у центральних та східних регіонах Європи.

«Це надзвичайно цікава культура, яка була поширена по всій Європі, на наших землях. Культура, яка була надзвичайно цікава та багата, що відкриває ще одну сторінку в історії нашого краю і свідчить про тяглість і давність історії заселення наших земель», — каже Ігор Тимець.

Фото: Суспільне Львів

Читайте також: Розкрадачі могил допомогли археологам дізнатись про культуру кельтських обрядів у стародавній Україні


Андрій Гавінський розповідає, площа знайденого поселення — близько двох гектарів. Науковець припускає, що тут могли жити до 100 людей.

«Тут поступово починається пониження, власне, ці давні будівничі використали природні переваги цієї гори, і, таким чином, викопавши рів, вони здобули висоту додаткову в два метри», — каже науковець.

Також під час розкопок знайшли скупчення глиняної обмазки.

«Ми доходимо до висновку, що ця глиняна обмазка має відношення до конструкції частоколу і очевидно, що ця стіна дерев’яна зовні була обмазана ще глиною», — додає Андрій Гавінський.

Наступні розкопки на горі Лисівка археологи планують розпочати влітку наступного року. Там сподіваються віднайти другу лінію огорожі цього поселення.


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Останнi новини