Науковці вперше виявили родинні звʼязки між неандертальцями 

Науковці вперше виявили мережу родинних звʼязків між неандертальцями. Це сталося завдяки стародавній ДНК з фрагментів кісток і зубів, яку знайшли у печерах на півдні Сибіру.

Про це передає The Guardian.

Дослідники проаналізували ДНК 13 неандертальських чоловіків, жінок і дітей та виявили взаємоповʼязану мережу стосунків. Серед них були батько та його донька-підліток, інший чоловік, повʼязаний з батьком, та два інших родичі, імовірно, тітка та її племінник.

Останки неандертальців знаходили у численних печерах по всій західній Євразії – вони населяли цю територію приблизно 430 тисяч років тому. А 40 тисяч років тому вони вимерли.

Раніше було неможливо стверджувати, що неандертальці, знайдені у певних місцях, належали до якихось спільнот.

«Останки неандертальців загалом і останки зі збереженою ДНК зокрема є надзвичайно рідкісними. Ми, як правило, отримуємо окремих індивідуумів із місць, які часто розділяють тисячі кілометрів і десятки тисяч років», — сказав старший автор дослідження Бенджамін Пітер.

За словами науковців, стародавня ДНК вказує на те, що неандертальці жили в один час, а деякі з них були членами однієї родини.

Подальший аналіз виявив більше генетичне різноманіття у мітохондріях неандертальця, які передаються лише по материнській лінії, аніж в Y-хромосомах, які передаються від батька до дитини. Це пояснюють тим, що жінки-неандертальці залишали свої рідні громади, щоб жити із партнерами-чоловіками.

«Особисто я не думаю, що є вагомі докази того, що неандертальці сильно відрізнялися від ранніх сучасних людей, які жили в той самий час», — сказав Пітер.

«Ми виявили, що спільнота, яку ми вивчаємо, ймовірно, була дуже невеликою, можливо, від 10 до 20 осіб, і що ширші популяції неандертальців у горах Алтаю були досить рідкісними. Тим не менш, їм вдалося вистояти в суворих умовах протягом сотень тисяч років, що, на мою думку, заслуговує великої поваги», — додав він.

Доцент кафедри генетики Дублінського коледжу Трініті, доктор Лара Кессіді назвала це дослідження віхою у науці.

«Розуміння того, як були організовані їхні суспільства, важливо з багатьох причин. Це гуманізує цих людей і надає насиченого контексту їхньому життю. Також, якщо у нас буде більше подібних досліджень, це може виявити унікальні аспекти соціальної організації наших власних предків Homo sapiens. Це вкрай важливо для розуміння того, чому ми сьогодні тут, а неандертальці — ні», — зазначила вона

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS