Країни, що розвиваються, найбільше постраждають від енергетичної кризи — Bloomberg

Енергетична криза, спричинена російською агресією проти України, може призвести до років дефіциту електроенергії у багатьох країнах світу, але найбільше постраждають країни, що розвиваються.

Про це пише Bloomberg.

Зазначається, що, попри високі ціни на енергоносії, країни Європи змогли накопичити достатні запаси природного газу, аби впевнено пройти зимовий період.

Водночас експерти очікують, що значно більше від енергокризи постраждають найбідніші країни світу. Вони зазначають, що країни, що розвиваються, не зможуть задовольнити свої потреби в енергоносіях ні зараз, ні в найближчому майбутньому, а найімовірніші наслідки — зупинка заводів, більш часті та тривалі перебої з електроенергією, соціальні заворушення — можуть затягнутися на все наступне десятиліття.

«Занепокоєння енергетичною безпекою в Європі спричиняє енергетичну бідність у країнах, що розвиваються. Європа «висмоктує» газ з інших країн за будь-яку ціну», – сказав Саул Кавонік, енергетичний аналітик Credit Suisse Group AG.

Bloomberg зазначає, що після літа майже безперервних відключень електроенергії прохолодна погода та зливи пом’якшили енергетичну кризу в Пакистані, Індії, Республіці Бангладеш і на Філіппінах. Але будь-яке полегшення буде тимчасовим, оскільки наближається похолодання, а шанси забезпечити довгострокові поставки невеликі.

Однією з головних проблем для країн, що розвиваються, стало значне зростання попиту і, як наслідок, цін на скраплений газ у Європі. Через це деякі постачальники просто скасували давно заплановані поставки до Південної Азії, сподіваючись продати ці ж обсяги скрапленого газу на інших ринках за вищою ціною.

«Вищі ціни, які вони (постачальники – ред.) можуть отримати на спотовому ринку, з лишком компенсують будь-які штрафи, які вони можуть заплатити за ухилення від запланованих раніше поставок. І ця динаміка, ймовірно, зберігатиметься роками», – зазначив Рагхав Матур, аналітик Wood Mackenzie Ltd.

Експерти підкреслюють, що зазвичай, коли виникає короткостроковий дефіцит, країни можуть підписувати довгострокові контракти на постачання, сплачуючи фіксовану ставку за гарантію надійних поставок протягом багатьох років. Однак цього разу це не спрацювало: відхиляють навіть заявки на поставки, які мали б початися за декілька років.

Зокрема, Індія зазнала невдачі у своїй останній спробі зафіксувати поставки, починаючи з 2025 року. Бангладеш і Таїланд фактично відмовилися від спроб отримати контракти, які почнуть діяти з 2026 року, коли великі нові експортні заводи в Катарі та США планують розпочати доставку палива.

Минулого місяця Пакистан не зміг укласти шестирічну угоду, яка мала початися наступного року, після того, як кілька спроб короткострокових закупівель також провалилися.

«Ми думали, що криза закінчиться до кінця року, але цього не сталося», – сказав Куліт Сомбацірі, постійний секретар міністерства енергетики Таїланду.

На його думку, якщо ціни на скраплений газ продовжуватимуть зростати, уряду доведеться розглянути такі заходи, як закриття магазинів та підприємств, що споживають значну кількість електроенергії.

Bloomberg також зазначає, що енергетична криза матиме значний негативний вплив на економіку країн, що розвиваються.

Зокрема, за даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), зростання попиту на газ у країнах Азії, що розвиваються, «помітно сповільнилося» в період з січня по липень, оскільки «захмарні ціни» призвели до зниження споживання. У Таїланді, одному з найбільших споживачі газу в регіоні, спостерігалося падіння попиту на 12%, а цей період, бо високі ціни скоротили споживання в енергетичному секторі.

За словами вже згаданого Рагхава Матура, потрібно до чотирьох років, щоб ринок збалансувався. До того часу нестабільні ціни будуть нормою, і, за його словами, «стиснений природний газ належатиме спочатку розвиненим країнам, а залишки – тим, що розвиваються».

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS