Кібер(НЕ)безпека у телеграмі: VoxCheck презентував 19 найпопулярніших російських фейків

24 січня фактчекінгова платформа VoxCheck спільно з Медіацентром Україна – Укрінформ провели дискусію «Пропаганда в смартфоні: чи став Telegram розплідником російської дезінформації».

Під час події експерти VoxCheck презентували результати свого нового дослідження щодо поширення дезінформації у телеграмі та надали практичні поради з виявлення серед масиву повідомлень фейків і маніпуляцій.

Дослідження «Дезінформація про Україну в російських та проросійських телеграм-каналах» доступне для ознайомлення українською, англійською та російською мовами.

Участь у дискусії взяли:

• Світлана Сліпченко, керівниця проєкту VoxCheck;
• Мирослава Маркова, аналітикиня VoxCheck, співавторка дослідження;
• Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа», автор блогу про російську пропаганду для закордоної аудиторії;
• Марина Воротинцева, старша аналітикиня Центру протидії дезінформації при РНБО;
• Павло Бєлоусов, експерт Школи цифрової безпеки DSS380.

Згідно з опитуванням USAID-Internews про медіаспоживання у 2022 році, телеграм став найпопулярнішою соціальною платформою серед українців. При цьому платформа має суттєвий недолік — на відміну від Instagram або Twitter на ній відсутня модерація повідомлень. А отже, телеграм — це точка входу для ворожої дезінформації.

Крім того, за поширення неперевіреної або відверто неправдивої інформації у телеграмі немає жодної відповідальності, як, власне, і авторів повідомлень на телеграм-каналах. Про це розповіла керівниця проєкту VoxCheck Світлана Сліпченко.

«Держава проводить потужну комунікаційну кампанію з протидії загрозам у телеграмі: є списки ворожих ресурсів, складені Центром протидії дезінформації при РНБО, Центр “Стратком” та ЦПД щоденно викривають віральні ворожи наративи, телебаченню постійно показують сюжети та ролики про те, як розпізнати фейки, і пояснюють, які загрози вони несуть. Однак, як бачимо, ворог досі не зупиняє інформаційний наступ і продовжує атакувати українців дезінформацією, зокрема, у телеграмі. Лише упродовж 24 лютого—15 листопада 2022 року з 59 телеграм-каналів ми зібрали 5,5 тисяч кейсів ворожої дезінформації», — наголосила Світлана Сліпченко.

Найімовірнішим є те, що російські та проросійські телеграм-канали координуються зі спільного центру. На це вказують схожі або навіть ідентичні дезінформаційні наративи, а також синхронізоване поширення конкретних меседжів.

За словами аналітикині VoxCheck Мирослави Маркової, загалом у результаті моніторингу 41 російського та 18 проросійських каналів команда фактчекерів виявила 19 дезінформаційних наративів про Україну. Найпоширенішими з них виявилися наративи про «небезпечні військово-біологічні лабораторії» в Україні, «терористичні дії української влади», виправданість російської агресії проти України.

«Російська дезінформація може існувати в телеграм-каналах у різних формах: поширення різних версій подій, які суперечать одна одній (особливо у випадку з виправданням воєнних злочинів чи виправданням повномасштабного вторгнення рф у 2022 році), заперечення будь-якої можливості отримати об’єктивну інформацію (ідея “правди не існує”), маніпуляції, фальсифікації фото та відео, теорії змови тощо», — повідомила Мирослава Маркова.

«Незважаючи на низку спільних рис, між російськими та проросійськими каналами також існують відмінності у транслюванні дезінформації. Інколи проросійські канали не повністю дублюють російські фейки, а намагаються заплутати аудиторію, представляючи різні версії подій та ігноруючи очевидну відповідальність рф за розв’язання війни», — підкреслила аналітикиня.

Для того, аби якнайефективніше впливати на аудиторію, РФ створює телеграм-канали різного формату, каже Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа».

«Від початку повномасштабної війни Росія інвестувала багато ресурсів у створення мережі гіперлокальних каналів, які були націлені на новоокуповані території або на території, які росія планувала окупувати. Наприклад, створили канал “Підслухано в Бучі”. В містах, які їм вдалося окупувати, ці канали залишаються певним фактором впливу», — розповідає Вадим Міський про специфіку роботи пропагандистів у телеграмі.

Багато ж пропагандистьських каналів переформатувалися під новинні. Тобто спершу вони публікують звичайні новини, які і інші канали, але в якийсь момент починають розповсюджувати приховану пропаганду. Це тенденція, яка розпочалася з весни, пояснює Марина Воротинцева, старша аналітикиня Центру протидії дезінформації при РНБО.

«Коли почалося вторгнення на Донбас у 2014 році, росія там працювала через вконтакті та однокласники. Україна ж не могла дати в цих соцмережах жодної адекватної, еквівалентної відповіді. Ми на інформаційному полі там програли, ми навіть не “вступили в бій”. Зараз же значний сегмент українських читачів в телеграмі орієнтовані саме на офіційні українські джерела. І це велике досягнення саме 2022 року», — розповіла Воротинцева про успіхи України в інформаційній війні в телеграмі.

Небезпеки телеграму експерти вбачають і у звичайних переписках. До прикладу, у звичайних чатах в телеграмі не використовується end-to-end encryption — шифрування, коли повідомлення залишаються тільки на телефонах відправника й отримувача. Там переписки синхронізуються з сервером телеграму. І користувачі не знають, в якому вигляді вони там зберігаються, — застерігає Павло Бєлоусов, експерт Школи цифрової безпеки DSS380.

«Як побудований сервер, вони (розробники телеграму — ред.) не показують, кажуть, що це комерційна таємниця. Це те ж саме, що ви купуєте консерву в магазині, а там на ній тільки склад банки: що вона з жесті, наприклад. А складу самого продукту всередині немає. Так само і з телеграмом: там немає повноцінного відкритого коду», — пояснює експерт із кібербезпеки.

Зважаючи на засилля російської дезінформації у телеграмі, аналітики VoxCheck наполегливо радять користувачам читати тільки офіційні канали державних та правоохоронних органів України, авторитетних медіа, а також блогерів із гарною репутацією. Від анонімних телеграм-каналів варто відписатися. По-перше, так ви не отримуватиме російську пропаганду навіть опосередковано. По-друге, не підвищуватиме легітимність таких каналів, адже вона тримається, зокрема, на кількості підписників.

Повний відеозапис запис дискусії в Медіацентрі Україна — Укрінформ дивіться за посиланням.