Дослідники розшифрували напис ханаанською мовою на глиняних табличках віком 4 тисячі років

Дослідники розшифрували напис стародавньою ханаанською мовою, яка фактично вважається втраченою, зроблений на двох глиняних табличках віком близько 4 тисяч років.

Про це пише Heritage Daily.

Таблички виявили в Іраку ще в 1980-х роках, одна потрапила до приватної колекції в Англії, інша — до колекції клинопису Джонатана та Жанетт Розен у Сполучених Штатах.

Походження того, як таблички опинилися на заході, неясно, але зазначається, що вони, ймовірно, були знайдені під час ірано-іракської війни, з 1980 по 1988 рік.

На обох табличках записані фрази невідомою мовою амореїв, стародавнього північно-західного семітськомовного народу з Леванту, який також займав значні частини південної Месопотамії.

Фрази написані старовавилонським курсивним клинописом поряд із перекладами старовавилонського діалектуак кадської мови (який сам був розшифрований у середині ХІХ століття), дали можливість вченим вперше прочитати невідому мову.

По суті, таблички схожі на Розеттський камінь, стелу, на якій написано три версії указу, виданого в Мемфісі, Єгипет, за часів династії Птолемеїв. Верхній і середній тексти Розеттського каменю написані давньоєгипетським ієрогліфічним і демотичним шрифтами відповідно, а нижній — давньогрецькою мовою, що робить Розеттський камінь ключовим для розшифровки єгипетського письма.

---

Читайте також: Археологи розшифрували напис ханаанською мовою, зроблений на гребінці віком близько 3700 років

---

Дослідники, Манфред Кребернік та Ендрю Р. Джордж, аналізували таблички з 2016 року, а результати їх дослідження зараз опубліковані в останньому номері французького журналу Revue d’assyriologie et d’archéologie orientale (Журнал ассиріології та Східна археологія).

Переглянувши граматику та словниковий запас, дослідники визначили, що втрачена мова є частиною західно-семітської сім’ї мов, до якої входять іврит та арамейська.

«Особливість вмісту двох табличок може вказувати на те, що вони походять з одного скрипторію. Вони досить схожі за почерком, щоб припустити, що вони навіть можуть бути роботою одного і того ж окремого писаря», — сказали дослідники.

Зміст першого описує імена божеств, зірок і сузір’їв, їжі та одягу. Другий текст повністю присвячений двомовним фразам, взятим із соціального спілкування.

Присутність alkam ana ṣ ē r ī – ya «іди сюди до мене» наприкінці першого тексту та alkam «іди сюди» на початку другого, дає можливість припустити, що останній є документом-продовженням і ще більше підсилює аргумент, що таблички — це робота однієї людини.

---

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS