Члени комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка заявили, що складають свої повноваження.
«Термін повноважень нинішнього складу комітету становить три роки та закінчився з врученням премії 2022 року. Члени комітету, з огляду на організаційні виклики воєнного стану, погодилися на пропозицію, оформлену в указі президента про те, що комітет у чинному складі продовжить працювати під час воєнного стану та протягом двох місяців після його припинення чи скасування. Ми працюємо в засадничих інституційних рамках, де визначальними були і є прозорість та сталість правил, передбачених положенням, і культурна цінність Національної премії імені Тараса Шевченка.
Цю позицію ми донесли до Офісу президента та МКІП. У нинішніх обставинах, коли нас поставили перед наміром змінити правила положення Національної премії імені Тараса Шевченка ad hoc, додати нові номінації та пришвидшити процедуру відбору, члени комітету не бачать можливості продовжувати роботу – і складають свої повноваження», — йдеться у тексті заяви.
Заяву підписали Дмитро Богомазов, Володимир Войтенко, Майя Гарбузюк, Тамара Гундорова, Ростислав Держипільський, Римма Зюбіна, Алла Мазур, Люба Морозова, Віктор Плоскіна, Юлія Сінькевич, Ірина Славінська, Остап Сливинський, Євгеній Стасіневич.
Нагадаємо, Національну премію України імені Тараса Шевченка — головну державну нагороду за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва — цього року не вручили вчасно, 9 березня, у день народження Шевченка.
Юрій Макаров, кількарічний голова комітету з вручення премії, в інтерв’ю «УП. Культура» сказав, що «не знає, чому Офіс президента так і не опублікував указ про лауреатів Шевченківської премії 2023 та коли саме таке рішення було прийнято в офісі Зеленського». До слова, офіційне оголошення лауреатів відбувається саме шляхом публікації указу Президента у відповідний день.
Також Макаров повідомив, що звертався до президента України з проханням розглянути можливість доповнити наявні номінації додатковим конкурсом «За внесок у перемогу». За його словами, причина така: за офіційним положенням, у конкурсі мають право брати участь твори, оприлюднені не пізніше, ніж за пів року до подання. Таким чином, у конкурсі представлені роботи, створені до початку повномасштабної війни, і ціла низка робіт залишається поза фокусом нагороди. Тому для цих творів він запропонував нову номінацію — і його ініціативу Володимир Зеленський підтримав. Нагородження мало відбутися 22 травня, у день перепоховання Шевченка. За його словами, можливо, з цим була пов’язана затримка з президентським указом.
Однак 12 березня перелік лавреатів у п’яти номінаціях (без нової) таки оприлюднили. 13 березня Юрій Макаров подав у відставку. За його зізнанням, йому ідея про нову номінацію «здавалася цілком простою й очевидною — нагородімо тих, хто на це дійсно заслуговує». Оскільки, за його словами, «не всі, але більшість членів комітету не схвалює цієї ідеї», а він сам «мимоволі виступив «збудником» нікому не потрібних конфліктів у команді й…. обурення небайдужих громадян», то вирішив скласти з себе повноваження голови комітету.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS