Бірки зі стародавніх мумій допомагають дізнатися, яким був клімат у римському Єгипті

Бірки з давньоєгипетських мумій допомагають науковціям з’ясувати, яким був клімат східного Середземномор’я часів римського Єгипту.

Про це пише Heritage Daily.

Бірки на муміях — це невеликі ярлики з дерева, фаянсу або слонової кістки, які прикріплювали до мумій у птолемеївський і римський періоди.

Бірка, як правило, мала напис, написаний грецькою чи демотичною мовою (іноді ієратичним письмом або ієрогліфами), який містив ім’я померлого, інформацію про його сім’ю або коротку молитву про загробне життя. Ярлики використовувалися як засіб ідентифікації померлих після процесу муміфікації, коли їх транспортували до некрополя для поховання.

---

Римська провінція Єгипет (Римський Єгипет) — провінція Римської імперії з 30 р. до Р.Х. по 641 р., територія якої практично збігається з територією сучасного Єгипту, за винятком Синайського півострова. На заході вона межувала з Кіренаїкою, а на сході з Аравією. Єгипет потрапив під владу Риму у 30 до Р.Х. після смерті цариці Клеопатри і Марка Антонія.

---

Ці невеликі мітки могли навіть відігравати роль дешевої заміни похоронних стел, на що іноді вказує їхня форма та той факт, що їх можна ідентифікувати як wy.t або στήλη «стела».

У рамках нового дослідження науковці аналізують кільця дерев на дерев’яних бірках у процесі, відомому як дендрокліматологія. Це показує велику кількість кліматичних даних, оскільки кільця дерев ширші, коли умови сприяють росту, і вужчі у важких умовах під час періодів посухи.

---

Читайте також: Археологи за допомогою сканування виявили прихований тунель у великій піраміді Гізи

---

Результати дослідження опубліковані в International Journal of Wood Culture, де дослідники проаналізували 300 бірок і шукали відповідні послідовності, щоб дати ширше уявлення про те, яким був клімат у районах східного Середземномор’я, на території сучасного Лівану, грецьких островах або гирлі Нілу в період Римського Єгипту (30 р. до н. е. — 641 р. н. е.).

«Ось чому бірки з мумій ідеально підходять для наших цілей», — пояснює Франсуа Блондель, археолог з Женевського університету:

«Їх не тільки тисячі в музеях по всьому світу, вони зроблені з багатьох різних порід дерев, таких як сосна, кипарис, кедр і ялівець…

Тут було кілька хороших років і велика низка посух, але фактичні дати все ще неясні, пояснює Франсуа Блондель: «Ми ще не можемо повністю датувати кільця і події, яким вони відповідають».

---

Читайте також: У Єгипті знайшли повністю вціліле місто римської доби

---

Отже, наступним кроком у майбутньому буде визначення місцезнаходження цих подій в історії. Якщо пощастить, вчені знайдуть датований зразок. Потім, шукаючи збіги з іншими мітками з того самого виду дерев і регіону, вони можуть отримати змогу визначити точну дату. Якщо ні, їм доведеться вдатися до радіовуглецевого датування.

Об’єднавши кілька зразків деревини, взятих уздовж кілець одного зразка, можна статистично зменшити невизначеність датування — практично до нуля в найкращому випадку. Вченим ще потрібно знайти потрібні зразки і, перш за все, отримати дозвіл від музеїв на інвазивний радіовуглецевий аналіз.

---

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS