Ілюстративне фото/Харків, війна/Марія Волкова для Громадського радіо
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року різниця у порівнянні з війною, яка тривала з 2014 року, полягала в тому, що тепер війна була усюди, каже журналістка та фронтова кореспондентка Анастасія Станко.
Про це вона розповіла під час розмови з Андрієм Куликовим в англомовному подкасті Ukraine Calling на Громадському радіо:
«Можливо, це може звучати дуже урочисто абощо, але це правда. Війна всюди. І від цієї війни нікуди не сховаєшся.
Я маю на увазі, коли в 2014 році, наприклад, або в 2015 році, я їхала на передову під Авдіївку, я розуміла, що окей, це зараз небезпечне місце. Але ми будемо тут дві-три години, а після цього повернемося на п’ять кілометрів назад і будемо в безпечному місці. Знаєте, зараз це зовсім не так. Якщо ви перебуваєте на якихось позиціях української армії за 20 кілометрів від лінії фронту на якомусь бойовому місці чи щось подібне, ви в небезпеці, абсолютно.
Але в небезпеці ти усюди».
Анастасія зазначає, що це дуже виснажує, і саме тому «весь час відчуваєш таку втому»:
«…Тому що, знаєте, у вас ніде немає цього відчуття безпеки. І тому це дуже втомлює. Це велика напруга. Це по-перше. Інша річ, яку ви бачите весь час, це смерть. Наприклад, ви мене питаєте про мою першу фронтову поїздку. Це було до Харкова. І ще я згадала, що того разу запитала у солдатів, чи можу я їхати з Києва до Харкова тією ж дорогою, якою ми завжди їдемо. Це Харківська траса, може, десь є російські солдати, може, десь зруйновані мости. І ви навіть не знаєте, чи більш-менш безпечна для вас дорога. І це змінило все. І ми навіть вирішили, хоч ця поїздка була на пару днів, не залишатися в Харкові на ніч, тому що це дуже, дуже небезпечно, тому що обстріли були скрізь у всіх районах Харкова. А це був березень. Було так холодно, я пам’ятаю, і ми не бачили людей на вулицях.
І для мене найстрашнішим моментом, коли я кудись іду, завжди є те, що на вулицях не видно людей. Якщо ви не бачите людей на вулицях, це означає, що тут сталося щось недобре, і тут не варто залишатися».
Ви можете прочитати та послухати повністю розмову мовою оригіналу: Anastasia Stanko: «My only one decision as a journalist was I should go to the front line»
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS