Фото: facebook/Верховний Суд
Ніка Крейденкова, адвокаційна менеджерка фундації DEJURE каже, що Громадська рада доброчесності у 2017 році прийняла висновок про невідповідність Станіслава Кравченка критеріям доброчесності.
Про це вона розповіла в етері Громадського радіо.
За її словами, підставою у висновку було те, що Кравченко, як суддя ще апеляційної інстанції, брав участь у розгляді справи й прийнятті рішення, яке згодом стало предметом розгляду справи у ЄСПЛ.
«У 2011 році Кравченко був суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а вже у 2014 році – заступником голови суду. Ідеологом створення ВСС фактично був Андрій Портнов, архітектор судової системи часів Януковича, відомий своїми проросійськими поглядами. Очевидно, що така посада в цьому суді потребувала від суддів певної лояльності до політичних сил.
Також Кравченко був у складі колегії суддів, яка прийняла рішення, що порушило права людини – це констатував Європейський суд з прав людини у рішенні «А.В. проти України».
Кравченко навіть намагався приховати цей факт— у декларації доброчесності за 2015 рік суддя не вказав, що брав участь в ухваленні рішення з допущенням порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Він вказував недостовірні відомості й у майнових деклараціях. У деклараціях за 2012–2014 роки Кравченко не вказав у власності земельну ділянку площею 900 кв. м, якою володів з 2002 року. При цьому на вказаній ділянці розташовувався будинок, про який також не було згадано в деклараціях за 2004, 2006, 2009 роки», – каже Крейденкова.
Також вона додала, що складається ситуація, коли можливі поплічники Князєва будуть впливати на обрання нового очільника суду.
Голова ВС зможе впливати на призначення нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, адже автоматично стане членом Вищої ради правосуддя. Будь-який сторонній вплив на призначення членів ВККС, особливо від члена ВРП, який не брав участі у співбесідах та обговореннях, спровокує недовіру до рішення про остаточний склад. Як наслідок, це вплине на наші перспективи євроінтеграції. Адже в червні минулого року Європейська комісія визначила оновлення ВККС одним із семи пріоритетних кроків для відкриття переговорів про членство в ЄС.
«Отже, обрання голови ВС поспіхом обумовлюватиме недовіру як до ВС, так і до фінального рішення щодо складу ВККС. Ці загрози реальні навіть незалежно від того, кого саме оберуть судді. Однак деякі претенденти на цю посаду також викликають серйозні сумніви в суспільства», – додала адвокаційна менеджерка фундації DEJURE.
Нагадаємо, що новими претендентами на посаду голови Верховного Суду, є:
Станіслав Кравченко – голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (кандидатура голови ККС ВС запропонована групою суддів Верховного Суду).
Наталія Коваленко – суддя Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного Суду
Раніше про бажання взяти участь у боротьбі за посаду голови Верховного Суду також повідомили:
Альберт Єзеров – суддя Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного Суду
Іван Міщенко – суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Читайте також: Пленум Верховного суду зреагував адекватно — Юрчишин про відсторонення Князєва
Раніше повідомлялося, що Верховний Суд припинив повноваження Всеволода Князєва.
Нагадаємо, ввечері 15 травня антикорупційні органи повідомили, що викрили масштабну корупцію у Верховному Суді, а саме схему щодо одержання неправомірної вигоди керівництвом та суддями Верховного Суду. Мова про голову Верховного Суду Всеволода Князєва, його викрили на отриманні хабаря у розмірі близько 3 мільйони доларів (приблизно 110 млн гривень за поточним курсом).
Подробиці щодо затримання Всеволода Князєва та обшуків в його кабінеті читайте тут: Брифінг НАБУ і САП щодо корупції у Верховному Суді
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS