Економіст пояснив, у чому складність використання доходів від заморожених російських активів
Автор
В Євросоюзі побоюються, що Росія вдасться до дзеркальних заходів у разі конфіскації доходів від її активів, заморожених в ЄС, на користь України. Водночас, як показує практика, президентка Єврокомісії ніколи нічого не говорить просто так — імовірно, відповідне політичне рішення вже ухвалили.
Про це в етері Громадського радіо сказав економіст, виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Раніше 22 червня президента Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Брюссель запропонує використати прибутки від понад 200 мільярдів євро активів російського центрального банку, заморожених у ЄС, для оплати відновлення України.
«Єврокомісія в особі президентки взяла на себе зобов’язання щодо (виділення України — ред.) 50 мільярдів євро на чотири роки. Крім того, вчора прозвучала ця важлива заява, що до літніх канікул, до відпусток буде презентований механізм використання доходів від російських активів. Насправді це була доволі неочікувана заява президентки Єврокомісії. Якщо подивитися на офіційні пресрелізи, які були розповсюджені перед початком конференції (з відбудови України — ред.) у Лондоні, там не йшлося про використання доходів від російських активів, там було лише про 50 мільярдів. Отже, наразі незрозуміло, чи вони будуть входити у разі рішення Єврокомісії, чи вони, ці 200 мільярдів, будуть додатково до тих 50 млрд», — сказав Вишлінський.
Читайте також: ЄС не може на законних підставах повністю конфіскувати заморожені російські активи — Bloomberg
Він також пояснив специфіку доходів від заморожених у Євросоюзі російських активів.
«Точної суми ні в кого немає. Говорять про 300 мільярдів євро резервів російського центрального банку, які були вкладені у різноманітні державні активи. Їх всі потрібно ідентифікувати. З того, що наразі зрозуміло, це близько 200 млрд, номінованих у євро, вони були знаходять у цінних паперах і на рахунках Бельгійського депозитарія Euroclear і люксембурзького Clearstream… Я так розумію, що якщо заява Урсули фон дер Ляєн була, то є відповідне політичне рішення. Зараз всі будуть швидко шукати механізми, як це технічно реалізувати», — розповів економіст.
Водночас він зауважив, що у кулуарах конференції в Лондоні звучали побоювання стосовно того, що Росія вдасться до дзеркальних заходів щодо власності західних компаній, які інвестували в РФ ще до повномасштабного вторгнення в Україну.
«Ми маємо розуміти, що президентка ЄК просто так нічого не заявлятиме. Як ми бачимо, протягом війни вона часто ставить, скажімо так, прапор попереду. Тобто вона робить політичну заяву, і вже далі європейські бюрократи, члени ЄС мусять це приймати як реальність, з якою їм доведеться змиритися. Я так розумію, що вона чітко розділила питання використання самих активів, тобто взяти, наприклад, німецькі облігації, продати їх і віддати ті мільярди Україні, і використання доходів. Фактично зараз ідеться про механізм використанні доходів. Що стосується використання самих активів, то, як на мене, зараз також починається позитивний рух», — додав співрозмовник Громадського радіо.
Нагадаємо, на початку червня суд наклав арешт на акції дружини проросійського екснардепа Віктора Медведчука Оксани Марченко у семи підприємствах припортової інфраструктури на Одещині на суму на 740 млн грн.
Повністю розмову з Глібом Вишлінським слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
